В слові заспіваю 4 склада
за-спі-ва-ю
У сім'ї Дворевських було двоє маленьких дітей - Мариша та Андрійко. Батьки були дуже суворими до дітей, їм не можна було виходити на вулицю та заводити друзів. Вони мали друзів лише у своїх фантазіях та мріях.
Одного разу батьки поїхали на декілька днів, залишивши їх наодинці у чьотирьох стінах. Діти вже якраз збиралися засинати, та вони почули як хтось до них заговорив:
- Я за вами вже довго слідкую, чому ви весь час такі сумні?
Діти дуже злякалися та заховалися під ковдри:
- Не треба ховатися від мене, я хороший, мене звати Шушрик! Давайте краще пограємо у хованки, я буду шукати!! Один, два, три...
Мариша та Андрійко нічого не сказавши, почали ховатися, та Шушрик їх все одно знайшов!
Так вони весь день та ніч гралися з Шушриком, доти доки не приїхала батьки дітей. Коли мати й тато Мариши та Андрійка побачили домовичка, вони зомліли... Але якою ж була несподівана реакція дітей, коли Евеліна Степанівна (мати) та Олег Генадійович (тато) обійняла Шушрика:
-Як ми тебе з Олегом довго не бачили!! - промовила мати Мариши та Андрійка, - Діти, знайомтеся, це наш давній і єдиний друг Шушрик, коли ми з вашим татом були маленькими, ми дуже часто з ним гуляли та веселилися, але потім нам заборонили спілкуватися наші батьки...
Ось так у Мариши та її сім'ї з'явився новий друг - домовичок Шушрик.
<span>Тварини потребують захисту!
«Собака — друг людини», «Людина заводить кішку, аби мати поруч тигра,
з яким можна погратися» — ці і сотні подібних висловів про домашніх
тварин ілюструють одну єдину істину</span>:усі тварини для людей,найкращі друзі.
Всі знають, що жести людини можуть нести у собі не менше інформації, ніж її слова. Жести доповнюють те, що ми кажемо. Існує й суцільно жестова мова, спеціально створена для потреб людей, що не чують. Є спеціальні жести у водолазів, у моряків, у геологів, у біржевих брокерів, тощо. Такі жести використовуються, щоб передавати важливу інформацію на відстані, коли людину можна побачити, але важко або неможливо почути.
Але і у повсякденному житті людей жести відіграють дуже важливу роль. Ми вживаємо жести автоматично, навіть не замислюючись. "Так", "ні", "іди сюди", "привіт", "до побачення" - все це можна сказати жестами. Жестами можна виказати похвалу чому-небудь або зневагу. Взагалі, жести допомагають нам виражати свої думки та передавати інформацію. Є навіть жарт, що якщо у людини зайняті руки, краще не питати у неї дорогу, бо вона не зможе вірно пояснити, куди вам треба йти.
Цікаво, що звичні нам жести у іншій країні можуть розумітися інакше. Найвідоміший приклад - це кивок головою, що у нас означає "так", для болгарина буде означати "ні". Коли болгари кажуть "так", вони хитають головою, як ми, коли кажемо "ні". Пишуть, що навіть самі болгари не знають причин цієї національної особливості.