Я думаю,що у світі сучасних технологій певні християнські цінності мають важливе значення. Адже є такі якості,які допомагають теперішньому суспільству морально розвививатись,а це допомагає у всіх життєвих шляхах.
По-перше,серед християнських цінностей є такі,які були актуальні у всі часи. Наприклад: доброта,взаємоповага,допомога ближньому. Без них люди будуть жорстокі і егоїстичні.
Підтвердженням мого аргументу може бути твір П.Мирного "Хіба ревуть воли,як ясла повні.." Головний герой твору зрікся всіх моральних,чистих якостей і став на шлях злочинця. Чіпка забув,що означає бути людиною,а тому у великому необмеденому світі,зостався сам. Наприкладі цього твору бачимо,що якщо людина зречеся моральних цінностей,то зречеся і щасливого життя,зрпчеся власної душі.
По-друге, у світі інформаційних тнхнологій просто необхідно залишатися людиною. Кругом корисні і цікаві винаходи,телевізори,комп'ютери-усе це рухає світом уперед-це чудово,але у жодному з цих винаходів немає основного-серця.
У підтвердження своїх слів розповім про випадок в Китаї- прогресивній державі, лідера у виготовленні новітніх технологій. Країна цікава,сучасна,оновлена,але люди в ній наче не живі-холодні і байдужі. Ідуть по вулиці у своїх турботах і не помічають,що комусь погано,хтось упав,хтось просто потребує допомоги. Люди повинні йти вперед,але поряд повинні йти моральні якості,бо без них людська мораль занепаде.
Отже,у інформаційному світі мусить бути душа,тоді людство проживе гідно,цікаво та з чистою совістю. Хоч наша планета змінюється,удосконалюється,але є речі,які лишаються незмінними.
II частина «Переправа»
1. Темна осіння ніч
2. Чекання переправи
3. З'явлення човна
4. Козацькі вартові
5. У млині Якима
6. Переїзд
7. Поранення Остапа
III частина «У плавнях»
1. Втеча від варти
2. Перев'язування рани
3. Соломія шукає шляху
4. Плавні
5. Пожежа у плавнях
6. Марення Остапа
7. Остап віч-на-віч із вовком
<span>8. Думки і бажання героя</span>
Представление явлений,сил,объектов,отвлеченных понятий в образе действущих лиц
Батьківщина – це найдорожче, що є у людини. Не даремно вона співзвучна слову «батьки». Для кожного вона починається по-різному: подвір’ям дитинства, спогадами лагідних материнських рук,сходом сонця, сяянням зірок…У кожної людини своя Батьківщина, і кожен має право любити та пишатися нею. Моя Батьківщина – це Україна. Я вважаю її найкращою країною у світі. Бо я тут народилась, тут мої батьки і друзі. Я люблю її за широкі лани, густі діброви, що завтра під мої вікном знову розквітне біла акація.Взимку моя Україна вкривається білим пухнастим снігом. Річки замерзають. Зима — єдина пора року, коли я з друзями можу пограти у сніжки. Холодно. Червоніють щоки, а з неба на мої долоні падають сніжинки…Я люблю українську весну, буйну, неповторну. Це — квітучі сади з хрущами та бджолами, це перелітні птахи, які повертаються з теплих країн, це – їжаки, ховрашки, які просинаються після зимової сплячки, це – перші проліски у лісах, це — травневі духмяні конвалії, це – веселі струмки, які біжать і піняться, змивають залишки брудного снігу та впадають у повноводний Дністер.Я люблю свій край за тепле літо із зухвалими горобцями, які нахабно гуркотять на підвіконні, з тополиним пухом, якому радієш тільки перший день, пухом, який вкриває землю, потрапляє в очі та ніс, заважає вільно дихати.Люблю річку Дністер з її мальовничими берегами, увінчаними вербами. З її оптимістами-рибалками, які можуть просидіти майже весь день за ловлею окунів. Люблю суницю на лісовій галявинці, коли не звертаєш увагу на укуси комах і радієш кожній ягідці, люблю за важке колосся стиглої пшениці на жовтіючих ланах. Люблю за тріскотню цвіркунів, за щебетання жайворонків, курликання лелек.Люблю українську осінь з її вкритими у золото і багрянець деревами, ранковими туманами, потемнілими повноводними ставками. Мені подобається збирати осінні гриби, коли ми усією родиною виїжджаємо у ліс. Люблю палити вогонь і смажити шашлики. На сільських ланах закінчують працювати осінні комбайни, поспішаючи вчасно підготуватися до неминучих холодів. У моїй Україні найродючіша в світі земля і саме вона приносить людям свої дарунки.Я пишаюся тим, що живу в країні з такою багатою історією. Україна пройшла тисячолітній шлях – від часів могутньої Київської Русі до сучасної незалежної країни. Нашим пращурам неодноразово доводилось відбивати загарбників та захищати рідні оселі від чужинців.Вірю що зникнуть ненависть, несправедливість, жорстокість і безсердечність. Запанує щастя і добробут під блакитним безхмарним небом. Серед безкрайнього золотого поля Українці забудуть про нестатки, безробіття, платне навчання.<span>Я дуже хочу побачити Італію і Францію. Хочу з’їздити до Австралії і Америки. Мрію відвідати Бразилію, Канаду і Новозеландію. Із задоволенням подорожувала б. Можливо, де-небудь я б затрималася, а десь — ні. Але упевнена, що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно, я би повернулася додому, до своєї України. Тут усе моє життя. Іншої батьківщини мені не треба</span>