Займенник -це самостійна змінна частина мови , що вказує на предмет , ознаку чи кількість , але не називає їх . Відповідає на питання хто ? що ? який ? чий ? скільки ? Синтаксична роль займенника найчастіше підмет , додаток , означення . Змінюється за відмінками або відмінками , числами й родами . Розряди займенників : 1 особові : 1 особа - я ми ; 2 особа - ти , ви ; 3 особа - він , вона , воно , вони ; 2 зворотний : себе ; 3 відносні : хто , що , який , чий , котрий , скільки ; 4 питальні : хто , що , чий ; 5 неозначені : хтось , хто-небудь , деякий , дехто ; 6 заперечні : ніхто , ніщо , ніякий , нічий ; 7 присвійні : мій , твій ґ. свій , наш , ваш , його , їх ; 8 вказівні : той , цей , такий , стільки ; 9 означальні : весь , усякий , кожний , самий , сам .
Две запятые поставлены для выделения: <span> дієприслівникового </span><span>зворота</span>
горо́ю→[гарой'у]
В слове «горо́ю»: слогов—3 (го-ро-ю), букв—5, звуков—6:
г →
[г] : согласный, парный звонкий, парный твёрдый
о →
[а] : гласный
р →
[р] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
о →
[о] : гласный
ю →
[й'] : согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий
[у] : гласный
Вересень відчиняє двері осені.
У кожної людини одна Батьківщина.
Мені задали багато домашнього завдання.
У другому класі уроки веде новий учитель.