Мавпочки дуже веселі, грайливі. Вони як маленькі дітки, з ними завжди весело цікаво.
<span>1Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові.
Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба
вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це
запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив
рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких
йому так важко було щось прочитати.»
2</span>
<span>Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн,
здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку
своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на
нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть
невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало
зараз нещасним.»
3</span>
Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а
батько вважає приблизно так: «…десятирiчного сина, що народився надто
пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом,
самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати
ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним
говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували
разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх
стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному
люди.
Для кожного з нас найріднішим є край,в якому ми народилися і виросли. Мій край це колиска материнської любові і батьківського захисту.Це спів солов"я і звучання рідної мови.Куди б доля мене не закинула,я завжди буду душею і серцем з батьківщиною.(назва)-мій рідний край і я дуже пишаюся що живу тут.
Яяни - люди замкнені у своєму власному світі, обмежені. Символом їхньої замкненості стають вежі. Їхня пиха була величезна. Вона робить їх рабами власного "я", тобто егоїстами. Це дуже погані люди, бо вони ніколи не зможуть зрозуміти іншу людину. Тому, щоб не стати яянином, слід бозбутися цих негативних рис. Окрім того, треба прагнути до краси людських взаємин.
Справжня людина,негоже бути такою,щоби розповідати що лиш я,живу лиш я,тут є я і т. д. Люди хоч і не святі,але не схожі на яян,бо в них є ти він,вона,воно.