Хлопчик шов по парку та побачив синичку з пораненим крилом . Він довго розмірковувал чи брати її додому. Але бажання допомогти його перемогло. Сергій обігрів пташку покормив та доглядав її . Батьки хвалили сергійка
Правила літературної вимови вивчає орфоепія.
Іркування.
<span><span><span> Так
повелося, що все найкраще іде від щирого серця. Тому людей поділяють на
тих, хто має добре чи черстве серце. Перші з них творять добро, є
милосердними, співчутливими, безкорисливими, допомагають ближнім.
Прикладом людей з добрим серцем служать волонтери, лікарі, вчителі, усі
небайдужі. Їх турбота проявляється у ставленні до інших людей, тварин,
природи. </span><span> Добре, що нас оточують ті, кого називають людиною з добрим серцем</span></span></span>
Білка - мій улюблений звірок (твір-опис)
На околицях мого міста багато лісів. У самому місті є великі красиві парки й сквери. Дуже часто там можна побачити білочок.
Восени ми із мамою гуляли в ботанічному саду. «Дивись, яка
краса!» — раптом зупинила мене мама. Була осінь, листя вже облетіло.
Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко
пересувалася білка. Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона
легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше. Здавалось,
ось-ось не втримається, впаде. Нічого подібного!
Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці. Їх
повісили дбайливі люди. Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для
птахів та дрібних звірят. Я затамував подих. Білочка була зовсім
близько. Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок.
Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий.
На вухах шерсть китичками. Великими темними очима білочка дивилась
просто на мене. Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову
опинилась на самому вершечку.
Скільки в її рухах спритності й краси! Білочки у цьому саду
звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні. Мама
сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової
красуні.