Хто знання має, той мур ламає. У світі дикої природи все живе підкорюється одним і тим самим законам: основою для життя будь-якої істоти є інстинкти.Тварини, комахи, птахи народжуються з ними та передають їх своїм дітям. Але навіть ці нерозумні порівняно з людиною істоти протягом життя набувають певних знань, котрі допомагають їм не просто виживати, а жити в кращих умовах. Колись батько прочитав мені розповідь про сороку, котра, не змігши видобути воду з дна глечика, почала кидати в цей глечик камінці і робила це доти, доки вода не опинилася майже на поверхні. Що це, як не винахідливість, знання?Людство вижило й розвинулося саме завдяки знанням. Навички з мисливства, облаштування свого житла, виховання нащадків, здобуті первісною людиною, протягом тисячоліть не просто змінилися, а дуже розвинулись, розгалузились. Чи могла уявити людина середньовіччя, що за кілька століть люди вже підкорять не тільки глибини океану, а й височінь неба? В усі часи жили сміливці, котрі своїми допитливістю та сміливістю стимулювали людство до розвитку, до підкорення нових вершин. Ось, наприклад, Ікар спробував долетіти до сонця на сконструйованих ним крилах, Авіценна, який досліджував властивості різних трав, мінералів, розвивав медицину, Леонардо да Вінчі зробив неоціненний внесок до розвитку великої кількості наукових і мистецьких дисциплін. Численні винаходи таких сміливців століттями складалися в скарбницю людства, деякі з них, наприклад, колесо, журавель на криниці, звичайна голка, сьогодні здаються настільки буденними, що навіть складно уявити, що колись людство не мало таких предметів.<span>Досвід попередніх поколінь не тільки створює основу для життя сучасного людства, але й стимулює його до розвитку вже набутих та отримання нових знань. Підкоривши воду, вогонь, повітря, атом, люди активно підкорюють космос, земні глибини, поглиблюють знання з фундаментальних дисциплін. Протягом усього життя людство навчається й використовує набуті знання, передає їх наступним поколінням, тим самим змінюючи світ і самих себе.</span>
Ответ:
Прошу перепроверить за меня
Объяснение:
У житті кожна людина може потрапляти в скрутні, непередбачувані і конфліктні ситуації. Спори і конфлікти рідко завершуються спокійно, найчастіше опоненти розходяться кожен при своїй думці, а найчастіше - в образі один на одного. Згодом емоції вщухають, але відновити спілкування може бути не так вже й просто. Саме в цей час один з опонентів, який усвідомлює свою неправоту, або просто хоче зробити перший крок до відновлення відносин, вибачається або просить вибачення. В цей час його опонентові доводиться ставати перед важким вибором: прощати чи ні. Звичайно, якщо люди досить близькі і образа була не надто серйозною, то вибір очевидний. Але що ж робити в іншому випадку, коли нанесена образа зачепила за живе, а прощати не так вже й хочеться?
Пробачити - значить забути, переступити через те, що було і продовжити нормальне спілкування. Прощення потрібно завжди, адже таким чином людина відпускає від себе образу і заспокоюється. Прощати потрібно завжди, питання лише в тому, чи варто продовжувати спілкування після події. Якщо людина поступає так само неодноразово, потім вибачається, але після примирення продовжує вести себе так само, то навряд чи варто спілкуватися далі, адже це буде повторюватися і далі.
Якщо конфлікт стався вперше або повторюється, але дуже рідко, потрібно обов'язково давати людині право на помилку, простивши його. Мудрий і розуміюча людина обов'язково усвідомлює все і не допустить такого наступного разу.
Звичайно, пробачити часом буває важко, але потрібно уявити себе на місці людини, який просить вибачення, адже робити це ще складніше, часто для цього потрібно переступити через себе, поставивши збереження хороших відносин в пріоритет.
Уміння прощати - дуже важлива якість для кожної людини. Воно в будь-якому випадку допоможе в житті і спілкуванні з людьми. Звичайно, розвинути його в собі може бути непросто, але потрібно усвідомлювати, що це того варто.
ромашка [ р о м а ш к а ]
дощ [ д о шч ]
одяг [ о д я г ]
м'яч [ м й а ч ]
їжак [ й і ж а к ]