Привіт Яво це я Павлуша пишу тобі листа щоб ти мені допоміг розшифрувати таемницю моеї мами: збираемося там де сонце встає,а потім сідає там де рослин багато,але і мало,час коли сонце сідає!
Яво прошу допоможи рлозшифрувати ти моя надія!!!!)
Надворі йде дощ, повіває прохолодний вітерець та світить яскраве сонечко
У казках герой потрапляє в казковий світ, коли стрибає в колодязь
Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташинка.
По сивих водах небес плив місяць. Наче обгорнутий блискучою фольгою, він розливав по нічному небу хвилі м'якого проміння, і тихо слав холодне світло донизу, й під тим широким і байдужим усміхом усе набрало якихось легких і неначе нереальних обрисів. Полегшали будинки, здавалися не такими громіздкими; обличчя людей стали вродливіші й таємничіші; гілля дерев, опушене молоденьким листям, особливо переблискувало й пахло. Мовчазна і велична стояла Софія — у місячному промінні рівно, спокійно світились її бані.
Ішов по нічних, безлюдних вулицях... Місяць у небі побільшав і пояснішав, безмежні потоки блідого світла затопили місто. І місто стало тихе, замислене, вродливе якоюсь особливою весняною вродою. Ще ясніше й величніше світилися бані Софії, її споруда наче була символом єднання цього прекрасного світу, цієї весни з голубим єднанням ночі, з поодинокими мерехтливими зорями
Якось увечері, коли сонце так красиво заходило, вийшла з кущів зграя чудових великих птахів. Каченя ніколи не бачило таких прекрасних створінь. Сліпучо-білі, з довгими гнучкими шиями — це були лебеді. Вони дивно закричали, махнули розкішними білими крилами і полетіли у теплі краї, за безмежні моря.
Лебеді піднеслися високо-високо, а маленьке гидке каченя охопило дивне хвилювання.
Прислів"я і приказки підійдуть?