Омоніми (від грецьк. homos — однаковий і onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Розрізняють лексичні омоніми абсолютні (або повні) та неповні. Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних (повних) омонімів збігається в усіх граматичних формах. Наприклад: деркач — невеликий перелітний птах і деркач — стертий віник; деркача, (з) деркачем. Неповні омоніми — це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Неповні лексичні омоніми називають омоформами. Наприклад: кілька (імен.) — маленька рибка і кілька (числівн.) — неозначена кількість предметів; синів (імен.) — родовий відмінок множини іменника син і синів (дієсл.) — форма минулого часу чоловічого роду дієслова синіти.
Омографи — це орфографічний тип омонімів, — слова, однакові за написанням, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням. Наприклад: води. — род. відм. одн. іменника вода і води — наз. відм. мн. іменника вода; сурма — духовий музичний інструмент і сурма — сріблясто-білий крихкий метал.
Омофони — слова, що збігаються своїм звуковим складом, але різні за значенням і написанням. Наприклад: сон це (щось сниться) і сонце (світить).
Увага! Відрізняйте омоніми від багатозначних слів. Між значеннями багатозначного слова існують зв’язки, вони об’єднані спільним поняттям, схожою ознакою чи подібною функцією. Наприклад: ручка (дитини) — ручка (для письма) — ручка (дверей); корінь (дуба) — корінь (слова). Коли ж окремі значення різко відділяються від основного змісту слова і втрачають з ним зв’язок, то це омоніми. Наприклад: ласка (пестощі) і ласка (звірок), правий (бік) і правий (невинний).
Більшість омонімів належать до нейтральної лексики, але відіграють певну стилістичну роль як важливий засіб для створення дотепів, каламбурів. З цією метою вони широко використовуються в художній літературі, в усній народній творчості та в усному мовленні. Вони увиразнюють думку, надають мовленню іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення (повернув за ріг — нашої корови ріг).
У кожної людини має бути улюблене заняття. Не можна весь час працювати, навчатися або займатися чимось корисним. Іноді необхідно відпочивати і займатися чимось таким, що подобається виключно тобі. Варіантів того, що може вважатися улюбленим заняттям людини, дуже багато – іноді таким є якась активна діяльність, пов’язана з подорожами або спілкуванням з новими людьми або зі старими знайомими. Бувають і такі люди, улюблені заняття яких пов’язані з можливістю побути на самоті. У будь-якому випадку улюблене заняття – це справа виключно індивідуальна, кожна людина має право проводити час так, як того бажає виключно вона сама.
Тире між піддметом і присудком не ставиться у варіанті В
Н.В хто-небудь абичий ніщо
Р.В кого-небудь абичийого нічого
Д.В кому-небудь абичийому нічому
З.В кого-небудь абичий ніщо
О.В ким-небудь абичиїм нічим
М.В на кому-небудь на абичийому на нічому
Після полудня почали збиратися великі сині хмари.
Після купання в холодній морській воді Петрик занедужав.
Виставу додивилися до кінця.
Тарас повернувся додому вчасно.
Срібне павутиння літає в повітрі.
Лиш на ранок вгамувалися грізні хвилі.
Чути якза селом гуркочить комбайн.
Після сказаного ми надіялись на краще.
Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш.
Звечора всі вулиці засипало листя.
З моря віяло холодом.
У майстерні пахло свіжими яблуками, сосновою стружкою.
Дідусь любив піклуватися про онуків.
Сергій учиться у нашому класі.