"Снiгова Королева" - - Кай помер i бiльше не повернеться! - Сказала Герда.
- Не вiрю! - вiдповiв сонячний промiнь.
- Вiн помер i бiльше не повернеться! - повторила вона ластiвкам.
- Не вiримо! - вiдповiли вони.
Тодi сама Герда перестала цьому вiрити.
- Я взую своï новi черевички, - сказала вона якось уранцi, - тi,яких Кай нi разу не бачив, i пiду до рiчки спитати про нього.
Було дуже рано. Вона поцiлувала бабусю, яка ще спала, взула червонi черевички i побiгла сама-самiсiнька за мiсто, прямо до рiчки.
Тих - корінь, еньк - суфікс, о - суфікс; основа - тихенько
За радість чисту мою
Тебе я, Життя, дякую!
За зустрічі, сплески, небеса,
За вітру буйство в волоссі,
За пошук вічного в простому
І що Всесвіт - мій дім,
За те, що краток довгий шлях
І так легко з нього згорнути,
За те, що Сонце щодня
Променів розкидає покров
І що далека зірка
Мені посміхається завжди,
Що світ мій ясний і відкритий
І ангел мій мене береже ...
Сьогодні-8 букв,7 звуків
Пам'ятай-7 букв,8 звуків
<span>Руки Ганни Сильвестрівни натхненно чаклували над кожним шматочком тіста. Господиня встигла вже поставити воду і, коли окріп забелькотів, виклала на підситок перший десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю. Прозора вода враз скаламутилась, у ній затанцювали білі порошинки. Полинув ніжний аромат тіста й варених ягід. Потім вода знову забила в ключі, і незабаром вареники почали випливати нагору. За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці — білі-білі, з ледь помітним бузковим відливом.</span>