Н. сім
Р. семи
Д. сімом
З. сімох
О. сімома
М. на сімох
Серед лісу замаячила хата, прикрита білим товстим шаром м'якого снігу. На безлюдному дворі виднілася копиця торішнього сіна. За нею кружало густого терну, ніби виткане із срібного павутиння.
Я дуже люблю нашу народну українську мову, гнучку, цвітисту й таку м'яку. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів... Надзвичайна мова наша також є таємницею. У ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупне, зернисте, як самі перли. У нашій мові стільки ніжних, сердечних, пестливих слів: ясочко, зіронько, серденько, квітонько.
Через поле я мчусь верхи на коні.