Якби я була президентом нашої країни, видала б такий наказ:
всі уроки у школах повинні обов язково цікавими.
Уроки природознавства проводити лише на природі. Хоч раз на місяць виїзджати туди, де знаходиться те, що вивчається: у ліс, в степ, на річку.
Уроки математики проводити з використанням комп ютера.
На мові - розгадувати загадки і кросворди за правилами. Тоді було б легше і цікавіше їх запам ятати.
Іноземну мову вивчати за мультфільмами іншомовними. Вважаю, тоді уроки англійської полюбили би усі.
На перервах для всіх бажаючих відчинила би спортивні зали, шоб можна було пограти у м яча, повисіти на перекладині або просто поплигати.
Ось тоді би не було предметів, яких не люблять учні, і на перервах чергові не тягли би бешкетників до директора.
або
На мальовничих берегах Дніпра розкинувся Київ.Язик до Києва доведе.Вчитель викликав Опанасенка.Він задивився на море
<span>Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно» (О. Гончар); «Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто був той цар і як йому наймення» (Леся-Українка). Існує три ступені субстантивації прикметника: синтаксичний, морфологічний і семантичний. Умовою для синтаксичного переходу прикметника в іменник є наявність словосполучення, де залежним від опорного іменника компонентом виступає прикметник. Під впливом контексту у словосполученні відбувається опущення, тобто редукція, опорного іменника, внаслідок цього прикметник, потрапивши в позицію останнього, перебирає на себе його функції. Пристосування прикметника виконувати роль іменника — називати уже не ознаку предмета, а сам предмет — супроводжується одночасною трансформацією граматичних категорій роду, відмінка і числа. Із словозмінних і залежних категорії відмінка і числа перетворюються на словозмінні, але незалежні категорії. Подібно до іменника, трансформовані прикметники вступають у валентний зв'язок з дієсловами — присудками і чисельно характеризують предмети, категорія роду із словозмінної стає класифікуючою; прикметник «присвоює» собі граматичне значення роду опущеного іменника, втрачаючи здатність змінюватися за родом, при цьому субстантивовані лексеми зберігають морфологічну форму прикметника, напр.: «...Тарас Григорович стрів на набережній чималий гурт цікавих» (О. Ільченко); «Ось вона [Оксана] вийшла на обніжок, і приїжджі одразу ж обступили її» (А. Головко)</span>
Залежно який це член речення. Якщо підмет то однією рискаю якщо присудок то двома.
Наприклад: На картині все: і сонце,і трави
І сонце і трави підкреслюються штрих пунктирною лінією бо це додаток але однорідні члени підкреслюються разом не розривчасто
Дипломат дістав з портфеля документи і сів за стіл