Нещодавно на уроці Світової літератури я прочитав(ла) роман Сервантеса Дон Кіхот . Головним героєм твору є чоловік років 50 який проживає в Ламанчі і дуже захоплюється читанням . Він настільки любив читати книжки про славетних рицарів що збожеволів і вирішив сам стати рицарем Дон Кіхотом.Він розмовляв дуже гарно як справжній цар але говорив різні нісенітнеці . Він хотів робити добро людям і карати несправедливість. Але як кажуть хотів як краще а вийшло гірше. В цьому ми можео переконатись коли згадаємо як Дон Кіхот коли зустрів ченців побив їх думаючи що вони викрали принцесу яка їхала позаду них в кареті хоч вона просто їхала в одному напрямку з ченцями. Ще наприклад була ситуація коли Дон Кіхот звільнив галерів які проти своєї волі йшли на службу до короля і в результаті ці галери побили і обікрали рицаря і його зброєносця Санчо Панса. Автор ставиться до героя добре хоч у своєму творі він висміює лицарські романи доказ цьому є те, що Сервантес показує Дон Кіхота як добру людину що хоче змінити цей світ на краще
Жизнь на Севере
Север и люди
Что то типо того
На каждой руке по одному пальцу.
Лица, как собачьи морды. Носят голову под мышкой.
Глаза находятся на носу.
<u><span>Когда Гоголь приехал в 1829 году в Петербург, он писал матери о том представлении, которое сложилось у него о городе. Более того, юноша даже испытал чувство, близкое к разочарованию. В письме к матери Гоголь передаёт удивительно тонкие наблюдения, выражает своё понимание столицы, метко рисует облик Петербурга. </span></u>
Це стара немічна людина. На жаль, Скрудж не відчував великої любові зі сторони батьків. Його часто залишали у школі, натомість інші діти були вдома у родинному колі. Сумне дитинство наклало відбиток на його подальше життя. Він був злим та самотнім. Можливо, не відчував радість , адже ніколи не святкував чудове свято – Різдво. Єдиною втіхою для нього стали гроші. Вони зробили його черствим та скупим. Адже він мав змогу допомагати іншим, проте ніколи цього не робив. Коли до Скруджа завітав чоловік і попросив грошей для знедолених дітей, його єдиним бажанням було якнайшвидше позбутися прохача. Бо егоїстичне і жорстоке серце не співчувало немічним, взагалі не любило людей. Наприкінці Скруджа чекав великий сюрприз. Зустріч з трьома духами змінила героя. Він став щедрим, добрим, співчутливим. А головне – відчув дух Різдва.
<span> </span>