Конвалія росте в мішаних і листяних лісах. Це дуже ніжна, красива квітка. В неї тонесенька стеблина та широке листя. Маленькі білі пуп*янки міцно тримаються за стеблину. Ця квітка привваблює й ще своїм гарним запахом. З конвалії роблять жіночі парфуми.
Додаток це другорядний член речення який відповідає на питання відмінкіа і підкреслюється пунктиром : _ _ _ _.
Означення також другорядний член речення який підкреслюється хвилькою і відповвдає на питання : який яка яке які.
Прийшла зима. З півночі повіяв студений вітер , і з неба посипалися сніжинки . Кружляють у повітрі і падають на землю – одна красивіше інший! Ось квітка з шістьма пелюстками ; ось зірочка з п’ятьма променями. Чим тихіше морозна погода , тим красивіше падаючі на землю сніжинки . При сильному вітрі у них обламуються промені і грані , і білі квіти і зірки обертаються в сніжну пил. А коли мороз несильний , то сніжинки скочуються в щільні білі кульки , і ми говоримо тоді , що з неба падає крупа. Падаючи на землю , сніжинки ліпляться одне до одного і , якщо немає сильного морозу , утворюють пластівці. Шар за шаром лягає сніг на землю , і кожен шар пухкий , бо між сніжинками багато повітря . А от хто з вас знає , чому хрумтить сніг під ногами ? А я знаю . Він хрумтить від того, що під вагою вашого тіла ламаються зірочки і промені. Йде зима , ростуть замети , і сніжний покрив поступово стає щільним. А тут ще пригріває сонце , ні на хвилину не забуває про свою роботу вітер . Іноді він налітає з півдня і приносить відлига . А коли після відлиги вдарить мороз , то на снігу утворюється тверда скоринка. Вона називається настом . Я дуже люблю зиму .
З чого починається Школа ?!
Можливо з першої цеглини чи навіть тієї людини, у голові якої з’явилася лише миттєва маленька ідея створення.
Процес потребує часу. Проходять роки. Ну ось, приміщення готове, і гомосапіенс, у голові котрого колись зростала маленька ідея, плескає у долоні – задоволений. Швиденько біжить до майстрів, замовляє табличку із назвою, номером школи .Ще ж необхідні парти, стільці, дошки, підручники .
Отож, плюс рік, нехай два – усе є! Нрешті!!! Але чомусь, все одно чогось не вистачає...Чого ж?! Дітей! Ось, насправді, з чого починається будь-яка школа! З того золотого дзвонику, що несе у своїй крихітній ручці першокласник! Радісний сміх, солоні краплинки в кутиках очей сентиментальних батьків, шелест яскравих ароматних букетів, цукотіння дитячих пантофлів – усе це є тим чарівним прологом, що веде у таємничий світ під назвою «Школа».
Школа, як окрема істота, що має свій вік, память, дух і навіть настрій. Вона не нарікає на упертість своїх старих дверей, луплення стін чи скрипучу підлогу, у неї усе бездоганне! А бачили б ви її у сонячні дні! Яка вона сповнена тепла і світла, що аж самому кортить іти шкільними сходами з усмішкою, до вух натягненою, пристрибуючи! Навіть, якщо на вулиці негода, школа залишається спокійною і врівноваженою. Її дух, запах життя , рух і розвиток надихають колористику класів і коридорів різнобарв’ям, і це одразу відчуваєш, ступивши на поріг.
Це все , що вдалося знайти на мій погляд в інтернеті .