На земле - сущ. где ? н.ф земля. неодуш. нариц. ж.р ед. ч 1 скл, П. п.
Ответ:
не змінюється за родами, числами, відмінками.
Объяснение:
ТРОЯНДА - королівський символ, тобто символ верховенства, урочистої краси, особливої й величної вроди. Бо вона- королева квітів. Тому й вітають трояндовим букетом з особливо видатної нагоди або дуже шановану людину.Символізує вона і недоступну красу - красу, якою нелегко оволодіти - для цього вона озброїлась колючими шипами. Цим свідчить: краса сама повинна вміти захищатись.Окрім усього, вона - символ небесної досконалості й блаженства, цнотливості й чистих земних пристрастей.Троянда - квітка Діви Марії: архангел Гавриїл зробив для Матері Божої три трояндових вінки - з білих троянд на радість Різдва Христового, з червоних - на хресні страждання Христа, і з жовтих - на його високу славу.Наші предки ще називали її рожею або ружею, і була вона в них квіткою Лади і Лелі, богинь, котрі піклувалися жіночою красою, дівочим коханням і весняними весіллями, а тому й щастям наречених, дівочою чистотою та цнотливістю.<span>Вінок з троянди-ружі символізує людське життя: зелень троянди - то радість, колючки - печаль, а квіти - слава; як бутон трояндовий спочатку набирається сили, потім розцвітає, а наприкінці обсипається, так і людина змолоду міцніє, в зрілості повноцінно трудиться, а в старості, немов квітка, поступово в'яне...</span>
Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки. Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків.
Зима… Мабуть, як і більшість людей, я мрію про неї спекотного літа. А потім, коли спливає час, вона нарешті приходить – гарна та сніжна, вітряна або ж спокійна та велична.
1) Щасливий, хто сни має милі.
2) Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка.
3) Він писав свою книжку, тому що хотів, щоб люди, яких він любив, стали трохи щасливішими.
4) Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.
5) Хоч і не рідний він, але добра душа.