- Машко, я така рада, що ми потрапили на цю постановку "Ніч перед Різдвом".
- Я теж дуже рада, Аню. Ми ледве встигли купити білети. Мало не останні вихопили.
- Добре речі, ти знала, що одного з головних героїв гратиме Михайло Чудоський?
- Ні. Ого. Цікаво цікаво. О, глянь. Ширми розсуваються. Починається...
Історична тема в нашій літературі — це незабутні сторінки української історії. Письменники України у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв — мужніх українських ватажків.
У романі І. Багряного "Тигролови" реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і голодомор, і репресії. Письменникові поталанило — він вирвався із сталінського пекла, опинився в еміграції. І. Багряний вважав своїм обов'язком розповісти всьому світові правду про цей час.
Роман багато в чому є автобіографічним. У ньому розповідається про долю ліричного героя, який перемагає сталінську систему. Пригоди головного героя Григорія Многогрішного — від втечі з "ешелону смерті", що мчав до ГУЛАГу, до життя в українській родині Сірків — це правдиве зображення жахливих буднів ув'язнених у сталінських концтаборах, на засланні, тяжкого життя українців на Далекому Сході.
Письменник показує, як "енкаведисти" знущалися з патріотів, які любили свій край, свій народ, його волелюбний дух, які самі були людьми мужніми і волелюбними. Особливо вражає своєю злою силою майор НКВС Медвин — беріївський кат, який не одному українському патріотові "вправляв мозки". Цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби лише назвали його "справжнім чекістом".
Але там, у тайзі, Григорій зустрів також щирих і мужніх своїх земляків-українців — родину тигроловів Сірків. Колись ця родина втекла від злиднів і збудувала собі в тайзі нову, славну і вільну Україну. У суворому далекосхідному краю українці давали своїм поселенням назви тих міст або сіл, звідки самі були родом. Вони зберігали усі звичаї, традиції, побут. І Григорій відчув себе в цій родині, ніби в рідному краєві.
Дивіться також<span><span>"Тигролови" (повний текст)</span><span>"Тигролови" (скорочено)</span><span>"Тигролови" (реферати)</span><span>Коли у письменника виник задум написати роман "Тигролови"? (та інші запитання)</span></span>Біографія Івана Багряного
Але руки Медвина і тут дістають Григорія, аж доки він не вбив його та змушений був тікати в Маньчжурію, щоб не катували ще і Сіркову родину, яку він любив і поважав.
І Сірки, і Григорій Многогрішний — це нащадки славних українських гетьманів, які були муж
<span>Називний-Тисяча девятсот девяносто два </span>
<span> Родовий-Тисяча девятсот девяносто другого </span>
<span> Давальний-Тисяча девятсот девяносто другому </span>
<span> Знахідний-Тисяча девятсот девяносто другого </span>
<span> Орудний-Тисяча девятсот девяносто другим </span>
<span> Місцевий-Тисяча девятсот девяносто другому </span>
<span> Кличний-Тисяча девятсот девяносто другий</span>
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людське почуття.<span>
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небагато. Більшість людей шанує материнство.</span><span>
Для мене прикладом на все життя залишаться стосунки між членами нашої сім’ї. Моя мама ніколи не вчила мене поважати людей старшого покоління. Вона просто добре ставилась до бабусі, піклувалась про неї, приділяла їй увагу. А коли бабуся хворіла, мама забороняла мені і моєму молодшому братові галасувати. Мама в усьому для нас приклад. Вона не говорить високих слів, а просто виховує нас своїм прикладом.</span><span>
У нашій сім’ї дуже затишна атмосфера. І створила її мама. Вона ніколи не підвищує голосу, завжди доброзичлива і врівноважена. Навіть, коли у наших батьків непорозуміння, це не впливає на інших членів родини. Ніхто не кричить і не стукає кулаками об стіл, як часто буває у наших сусідів, просто батьки йдуть на прогулянку вдвох, а коли приходять, то можна бути впевненим, між ними — мир і злагода. І знову, це завдяки мамі, яка дуже вболіває за сім’ю.</span><span>
Не даремно говорять, що матері невсипущі. Коли я лягаю спати — мама ще не спить, а коли я прокидаюсь — вона вже не спить. Мама страшенно завантажена і на роботі, і вдома.</span><span>
Ми з братом намагаємось якомога більше їй допомагати. Коли батько столярить чи слюсарить, ми з братом намагаємось і допомогти йому і самим навчитися. А ось допомогати мамі на кухні чомусь соромимося. А це так несправедливо, адже моя мама заслуговує найкращого. Щодня я потайки від мами і від друзів вивчаю кулінарні рецепти. Хочу зробити їй подарунок до Восьмого березня — приготувати якусь смачну страву. І в той же час я не хочу, щоб друзі кепкували, що я малий. Проте, якщо жінки опанували чоловічі професії, то чому б представникам сильної статі не спробувати куховарити? Я думаю, мама зрадіє, що в неї такий здібний син.</span><span>
Безумовно, мій найперший обов’язок — хороше навчання. Я намагаюся зробити так, щоб мама за мене не червоніла, щоб її лагідні очі не засмучувалися. Я впевнений, що це мені під силу.</span><span> </span>
1.Діти навчаються грати в м'яч.
2.Діти навчаються мудрості
3. Діти навчаються з вчителем