Корень слова навпаки = впа
Школа - це те місце яке ми відвідуємо щодня.Школа дає нам знання які будуть необхідні протягом усього життя. Недарма школу ще називають "школою життя". Чтому? Тому , що саме в школі нас вчать життю, вчать як виходити із скрутних ситуацій. Школа - це та будівля яка протягом 11 років стає такою рідноя , як своя власна, і не хочеться її покидати, і вчителі вже не здаються такими суровими як раніше, і домашнє завдання ти б ще поробив, але стоїш на порозі дорослого життя. Школа допомагає нам відкривати свої таланти, пізнавати себе, свої здібності. Знову і знову показувати себе, і доводити що ти маєш талант або здібності. Адже, саме школа відкрила їх в тобі. Школа дає нам те чтого в житті пізніше не дізнаєшся. Дає корисну пораду і суворий урок, навчає бути чесними та мудрими, саме там нас сварять, дають пораду, висловлюють вдячність і висловлюють похвалу. Школа - це справді наш другий дім, наша друга опора.
Для кожної людини дуже важливо відчувати себе потрібною. Тільки той, хто робить щось корисне, допомогає іншим , несе добро, може почуватися значущим. Адже так приємо чути теплі слова подяки, а не холодні ,, не заважай ", ,,іди звідси", ,,не твоє діло".
Та дуже важливо мати почуття міри, бути делікатним і не набридати оточуючим. Своєю надмірною увагою, втручанням у ,, чужі" справи можна викликати негативне ставлення до себе, і одного дня тобі просто скажуть ,, іти на всі чотири боки".
Так зазвичай говорять тим, кого не шкода втрачати. Але іноді ця фраза може стати вирішальною у житті людини; помилкою, яку не можливо буде виправити; образою, яку важко буде пробачити. Тому завжди тричі подумай, перш ніж сказати комусь ,,Іди на всі чотири боки".
Я цілком згоден з думкою, що цінність часу пізнається аж тоді, коли він утрачений. Цей вислів, має дуже глибоку повчальну думку, проблематика якої є дуже актуальною в наш час.
Я часто питав себе: «Що таке час взагалі?». Матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Один день не можна прожити двічі. Я вважаю, що найприємніше марнування часу – це проведення його з користю для себе й інших. Це – мій особистий принцип, котрий, я гадаю, не зміниться.