Істину про те, що краса врятує світ важко заперечити. Проте слід не забувати про те, що розуміння краси у кожного різне і залежить воно від того, у чому саме людина вбачає силу краси. А її сила може бути у всьому – у шедеврах мистецтва, материнській любові, мальовничих краєвидах рідної батьківщини, любові до ближнього, обличчі немовляти чи дівчини з глянцевого журналу, моральному вчинку або ж у благородній справі.
Та напевно ніхто не заперечить того, що в першу чергу нас приваблює зовнішня краса. А потім ми уже намагаємось заглянути «всередину». Яка ж з них важливіша? Зовнішня краса чи внутрішня?Думаю, що внутрішня. Чому? А все доволі просто. Пам’ятаєте, ще Екзюпері сказав, що «найголовніше те, чого очима не побачиш». І це дійсно так. Спробую довести.Уявіть собі красиву людину, з якої витягнули душу. Що ми побачимо замість неї? Порожнечу. Порожнечу, яку має заповнювати те, що керує нами та нашою сутністю, нашими вчинками та вибором у житті. Саме вона, внутрішня краса, приховує милосердя, чуйність, здатність любити, прощати та йти по життю... Саме у ній «ховається» те, за що ми любимо і поважаємо людину.Тільки шкода, що зараз мало таких людей – людей з великої літери та вмінням цінувати внутрішню красу інших. Але вони є, і це вселяє оптимізм. А той, хто не оцінить цю красу, не оцінить уже нічого в людині, навіть привабливу зовнішність...
людину людиною робить те що у байці міщанин шляхтич міщанин тянувся до чогось безмежного не зважаючи на всі проблеми які його оточували
Ответ:
для того щоб людям було де відпочити
У творі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» зображується образ
звичайного трудового чоловіка Мартина Борулі та його сім’ї. Але чомусь голова
сім’ї раптом переоцінив свої життєві цінності і захотів не просто жити, як
звичайна та нормальні людина із села, а отримати статус дворянина. Звичайно,
дворянський статус є несумісним зі статусом звичайного мужика, тому Мартин
Боруля намагався змінити своє життя кардинально. Наприклад, він спав зранку
довше, намагався менше працювати, хоч і не дуже комфортно себе відчував в такій
ситуації. Звичайний, хоч і заможний чоловік із села намагався бути
аристократом. Але до чого могло призвести прагнення бути не таким, як твої
батьки та прадіди?
<span>Які суперечності в житті все це може викликати? Більш того,
Мартин Боруля намагався змінити не тільки себе особисто, але і свою сім’ю.
Наприклад, дочку він хотів видати заміж за когось надто освіченого родом із
міста, навіть направив туди свого сина, щоб він знайшов сестрі такого
нареченого. Дружині своїй він забороняв багато поратися по хаті. Все це жодним
чином не покращує життя членів родини Мартина Боруля, а лишень викликає в них
подив, нерозуміння та деяку пригніченість. Хіба може такий стан речей зробити
життя цих людей кращим? Напевно, що ні. Але зі стороні все це виглядає просто
смішно та може таким чином розвеселити читачів.</span>
Киев,царевна,царь,лютый,Никита-Кожемяка,ел,малолетние дети,берлога,разделил,кожи,утопил,женился,собачка,письма.