Может быть, ёрш?
Сегодня мы были на рыбалке и поймали ерша.
ВИй-шла Я-щи-ку справ-жнІ-сінь-ке кУ-ря-че я-Єць
Не життя-буття, а Масляна.
Не все котові Масниця, буде й Великий піст.
Масляна сім днів гуляє.
Випили пиво про Масниці, а похмілля ламало після Радуницы.
Доброта – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині . Наскільки
він прихильний моральності , настільки і високий його особистісний
рівень як людину доброго, чуйного і благородного .
<span />
Здебільшого , доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх
років життя. Радіючи батьківської любові , оточуючим природних красот і
теплим сонячним променям , ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі
почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом
проблеми , негаразди , цинічне оточення починає виховувати в людині
негативні прояви , готові заступити найсвітліші сторони його характеру .
Але якщо в душі живе любов , якщо у свідомості тверді справжні цінності
, то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.
Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах . Розцінюючи
любов батьків лише як можливість отримання подарунків , залишаючись при
цьому егоїстичним споживачем , не можна вважатися доброю людиною.
Використовуючи у власних цілях дружбу , не варто претендувати на звання
моральної особистості . Абсолютна щирість , людяність і безкорисливість –
це не тільки важливі якості будь-якої людини , але і його впевнена ,
гідна дорога в справжнє життя .
У весняному лісі, біля схилу, що вів до річки, простягла свої білосніжні пелюсточки до сонечка маленька конвалія. Цього ранку на спів її дзвіночків прилетіла перша весняна бджілка. Вона пильно придивилась до молодого зеленого листячка і тоненького стебельця і сіла поряд на гілочку. Звабивий аромат конвалії скружив її голівку. Обережно бджілка запитала конвалію:- Звідки ти взялась тут?Вітер похитавши дзвіночками конвалії, відповів тихим дзенькітом:- З"явилась вона тут, від загубленої чистої сльози молодої дівчини.-Тому, напевне, така ніжна і беззахистна?- Так, напевне...- журливо відповіла конвалія. Хоч сонечко і гріє, та мені тут сумно самій. Навколо високі дерева, що я навіть не бачу їх верхівок і більше нікого.<span>Бджілка ще ближче підлетіла до конвалії і запропонувала їй свою дружбу. Конвалія зраділа і всміхнулась. Тепер вони щодня перешіптуються між собою. Про весну і її красу</span>