<span>
Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі!Це свято – квіточки крокуси. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка. Листячко блискуче та вузеньке, наче смужка або голка. Та квіточки напрочуд гарні. Вони бувають бузкового, фіолетового, яскраво-жовтого, оранжевого, білого кольору. Зустрічаються також дуже привабливі смугасті крокуси. Велика квітка, неначе яскравий келих, здіймається з тоненької стеблини. По мірі цвітіння келих квітки розкривається все сильніше. А серединка квітки має життєрадісний жовтий або оранжевий колір.Навіть, якщо крокуси засипле снігом та придавить заморозками, вони все одно стійко переживають негоду. Крокуси тримаються разом, ростуть дуже густо. «Весна йде! Недовго залишилося мерзнути! Не похнюплюйте носа, ми ж витримуємо!» - начебто говорять нам крокуси, визираючи з-під снігу.За давньогрецькою легендою, крокуси виросли з краплин крові. Таким чином бог Меркурій зберіг пам’ять про свого загиблого друга Крокуса. Перші весняні крокуси хочеться зірвати та зробити букет, але слід пам’ятати, що в такому разі наступного року на цьому місці крокуси вже не виростуть.<span>А як пригріє сонечко, крокусів стає більше! У квітні ці квіточки вже рясно покривають лісові галявини, луки та схили гір та створюють справжній весняний килим. Килим з крокусів має легкий аромат свіжості, пробудження природи.</span></span>
- Привіт Даринко!
- Привіт Віка!
- Як в тебе справи?
- Добре, а в тебе?
- Теж все добре.Як тобі сьогоднішня погода?
- Сонячно.А тобі?
- Мені подобається.Давай сьогодні підемо пограємо в волейбол?
- Давай.В мене є м'яч.Давай візмемо мій м'яч ?
- Давай.Зустрінемося о 15:00 годинні дня.
- Добре.Я згодна.
- До зустрічі Даринко!
- До зустрічі Віка!
діалог під час гри
- Привіт Віка!
- Привіт Даринко!
- Ось мій м'яч.Гарний?
- Дуже гарний.А де ти його купила?
- Мені тато подарував на день народження.
- Ясно.Давай вже грати?
- Давай.
- Лови швидче?
- Ловлю.Відбила, тепер ти лови ?
- Ловлю.Ой, пробач мені що він впав в калюжу .Я просто не вмію грати в волейбол.
- Нічого страшного.Я не ображаюсь.
- Правда?Ти найсправжня подружка.
- Да.Ти теж.С тобою весело й цікаво.
- В мене ніколи не було таких подружок.
- В мене теж.Пішли до мене в дім на чай.Всеодно ж м'яч мокрий.
- Пішли.
І дівчата пішли до Даринки в гості .І ніхто не на кого не ображались.Це були найсправжні подружки.
Хвиля - іменник, відповідає на питання що? не істота, вжитий в називному відмінку однини, жіночого роду, другої відміни , у речені - служить підметом
Угорщина, Львівщина, Чернівеччина, Уманщина, козаччина, партизанщина, рекрутчина, солдатчина, Харківщина, Німеччина, Волощина, обивательщина, канцелярщина, хуторянщина, Одещина, вояччина, кріпаччина, гайдамаччина, Донеччина, Галичина, Вінниччина, Полтавщина, Сумщина, Рівненщина, Херсонщина, Миколаївщина, Луганщина, Київщина, Туреччина, Німеччина
1) Щоденно
2) Одночасно
3) Душевно
4) Комфортно
5) Швидкоруч
6) Марно