Знайди в інтернеті!
Це набагато легше:)))
<span>Якщо це тобы допоможе то ось цитатна характеристика Сави і Михайла </span>
<span>Сава: </span>
<span>Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. </span>
<span>Але він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити! </span>
<span>Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра... </span>
<span>Михайло: </span>
<span>І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. </span>
<span>Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі. </span>
<span>Сава про нього так казав:"Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..".</span>
Шановний Фільфрел,
Пише тобі ......... мені подобається твоя хоробрість та здатність володіти мечем. Твоя професія дуже мене вразила, адже ти лицар короля Річарда ти вірний лише йому .Тобі подобається Ровера дочка Седріка, він англо-сакський король він призирливий і дуже злий . Ти хоча дуже молодий, але хоробрий, відважний, мудрий, красивий .Я розповім тобі про себе, я учениця чи учень ... класу .Ми прочилали баладу і зрозуміли таких як ти зовсім мало ми всім класом вирішили написати тобі листа кожен учень має свою власну думку про тебе. Бувай мій улюблений герой!
назви осіб
аташе (консультант-дипломат)
імпресаріо (організатор концертів)
конферансьє (артист, що веде концерт)
кутюр’є (розробляє моделі одягу)
маестро
месьє (звертання)
папараці (світський фотохронікер)
портьє (швейцар у готелі)
рантьє (живе за рахунок доходів від акцій)
рефері (суддя спортивних змагань)
тифозі (спорт. уболівальник в Італії)
тореро (учасник бою биків)
шансоньє (фран. естрадний співак)
япі (кар’єрист у США)
3) назви тварин та птахів
ара (арара)
гризлі
динго
жако
зебу
ему
какаду
коала
маго
поні
сапажу
фламінго
шимпанзе
4) назви сортів винограду
арараті
арені
бахтіорі
джині
каберне
5) назви страв
барбекю (різновид шашлику)
сулугуні (сир)
6) інші назви
бенді (хокей з м'ячем)
кабукі (театр)
кантрі (стиль у музиці)
шимі (танець)
багі (гоночне авто)
2) назви вітрів
грего майстро памперо солано сироко торнадо
Жіночий рід
1) назви риб
турамі
івасі
путасу
фугу
2) мови
бенталі
гінді
комі
3) інші назви
альма-матер (назва ВНЗ)
авеню
бере (груша)
боржомі (вода)
кольрабі(капуста)
салямі (ковбаса)
бері-бері (хвороба)
страдиварі (скрипка)
цеце (муха)
капітель (верхня частина колони)
інженю (акторка, що грає ролі наївних дівчат)
Середній рід
1) назви рослин
авокадо
алоє
каланхоє
манго
сорго
2) назви страв
безе
глясе
рагу
канале
мате
суфле
соте
фрикасе
філе
3) музичні терміни
адажіо
алегро
інтермецо
капричіо
стакато
4) предмети людського вбрання
галіфе
кашне
кімоно
сабо
сарі
5) інші назви
амплуа
бароко
ватерполо
есе
джерсі
жалюзі
каное
кашпо
плісе
прес-пап’є
ралі
ранчо
сіті
цунамі
Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед байок — байка-казка «Пан та Собака».
Байка «Пан та Собака», яку сам автор назвав «казка», перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а тому по праву вважається першим класичним зразком сатиричної байки в новій українській літературі. В алегоричному образі Рябка, винятково сумлінного і чесного, автор показує долю кріпака, яка повністю залежить від пана. Рябко прагне догодити панові, але й тоді, коли не спить цілу ніч, охороняючи панське добро, і тоді, коли заснув, він стає жертвою панської примхи.
Образи байки «Пан та Собака» символізують взаємодію суспільних сил кріпосник—кріпак, тобто автор відтворив тут головний соціальний конфлікт свого часу. Сатирично зображуючи найгірші риси маєтного поміщика, П. Гулак-Артемовський показує повну залежність кріпака від нього. Авторський підтекст такий: доля, життя і права кріпака — такі ж, як у собаки:
«Лупіть Рябка!» — кричить пан, як навісний; Рябко ж наш тільки вже що теплий та живий. Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали... І симпатії автора на боці Рябка, П. Гулак-Артемовський наділяє його людськими рисами, що робить чіткою алегорію. Підкреслюючи працьовитість, виняткову старанність Рябка, поет вживає вирази «сердега наш Рябко», «бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив» та інші. Але покірний і самовідданий Рябко після панських знущань стає лютим ненависником панства:
Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Годив Рябко їм, мов болячці й чиряку, А що є за те Рябку?
Викриваючи панське свавілля, П. Гулак-Артемовський свідомо заступається за покривджених.
Байка-казка «Пан та Собака» — це сміливе дошкульне висміювання (хай і в алегоричній формі) панів-самодурів. Мова байки — народна, сповнена народних прислів'їв, порівнянь, постійних метафор («Один Рябко, один, як палець, не дрімає», «Рябко тобі і усом не моргає» та інші).
<span>Отже, ідейний зміст байки «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського спрямований проти ставлення до кріпака як до робочої худоби, а сама байка належить до гостросатиричних творів української літератури 20-х років XIX століття. </span>