Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Схарактеризувати мишку та господаря з твору Б. Лепкого пропоную так:
Мишка⇒
добра героїня, яка втілює в собі позитивні риси. В неї викликає
неподобство жадібність та постійне прагнення наживи свого господаря.
Вона співчуває людям, які живуть у нещасті. Тобто мишка є великодушною,
щирою, щедрою та чуйною. Вона прагне справедливості, тому планує помсту скнарі та втілює її в життя.
Господар⇒
У розпал жорстокості господар не відчуває жалю до інших людей. Війна
для нього - це шлях збагачення. У той час, як інші люди страждають від
голоду, болю та злиднів, він проходить повз чужого горя. Він має гроші
та змогу допомогти іншим. Проте, він - жадібна людина, яка ні в якому разі
не здатна допомогти іншій. За це він був покараний мишкою, яка погризла
всі його папірці.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії.
Вечер був тихим і теплим. Зорі були яскраві, а місяця зовсім не було видно. У такі ось миті зовсім не разраховуєшь на якісь несподіванки. Тим паче на неприємні. Думаєш про все одразу і в одночас ні прощо. Зовсім не хотілось навіть подумки повертатись до цих шкільних неприємностей. У школі цього останнього перед канікулами морок тиждня оголосил ярморок. Нічого кращого от детективного розслідування вони придумати не змогли. А, власне, ідея-то гарна. Відчути себе слідчим, позмагатися з реальними людьми. Можливо, вдасться зарекомендувати себе в новому колективі. Не те щоб дуже хотілося, але... Непогано було б розставити крапки над і на прикінці навчального року. Якраз чудова нагода поміркувати. Вбито трьох, директор щник, десятикласники щось задумали. До речі загиблі моглиб поводитись якось тихіше, а не влаштовувати цирк у Їдальни. Так, не відволікаємось. Навіщо вбивати пана N. Більшість делетантів підозрюють А. Я теж на ньго думав спочатку. Наіграна сцена сварки на мойданчику, його зникнення... Але не збігається щось. Що? За сценарною характеристикою він не палка людина, до того ж розумна та раціональна. Що ще? Не надто ємоційна. Так. У спланованому вбистві сенсу немає. Мативу теж. Отже за цими та іншими показниками А скоїв ненавмисне вбивство у стані афетку. Щось не так. Все ж таки не так. Хіба, враховуючи його сценарну характеристику він би втік. Не схоже. Мислемо від зворотнього. А - не вбивця. Що ж сталось тоді. Пригадуємо всі обставини. Сварка була -це факт. І зустріч один на один у кабінеті теж. А останній бачив пана N живим. Можливо він дійсно поранив йонго. Алеж удар повинен був пом"якшити замисник, у який було воткнуто ножа. Якщо той удар і був причиною смерті N, то А обладає не аби якою фізичною силою. Це не так. Висновок: А дійсно поранив N у груди і зник (як і чому - покищо не важливо), але Т все ще був живим. То чому ж він не відгукнувся, коли ми стукали в двер? Чи він відгукнувся? Двері було замкнено з середени. Він хотів відчинити нам.... але ми вибили двері, натиснувши таким чином на рукять ножа. Ні. я кілька разів оглядав кабінет - на дверях жодних слідов. Мала б зостатися вм"ятина. Може це недочот постанови? Декарації підвли. Все ж шкільні масштаби... Хоча. Вбитий пан N вже вийшовши із образу пообідав в їдальні у всі на увазі, але, коли я з Сашою був на кухні, куди, до речи тим чи іньшим чином, відправляли усіх детективів, то бачив неприбрану тарілку з обідом, де була нетронута морква, яку пан N не їсть. На цей факт нашу увагу навмисно акцентуваоли і не раз. Тобдо пан N жив! Але як же усе іньше. Забагато думок на согодні. Завтра буде новий день. Я доведу цю справу до кінця. А зараз... зараз треба побути наодинці з зорями. Ох уж мені ці зорі...
До видання увійшло кілька творів Короленка.Повість «Сліпий музикант» дуже глибока душевна і зворушлива за сюжетом. Головний герой повісті хлопчик Петрусь народжується сліпим, і за допомогою мами і дядька осягає світ звуків, у нього виявляється талант музиканта, він вчиться грати на народних інструментах, на фортепіано. На прогулянці Петрусь знайомитися з дівчинкою Евеліною, їх знайомство переростає в міцну дружбу і потім в любов. Діти виростають разом, доля Петруся складається дивно. Він одружується на Евелеіне, пройшовши перед цим низку випробувань моральних, вивчаючи світ через звуки. В кінці роману Петрусь стає відомим музикантом і батьком сина, який народжується у них з Евеліною.«Парадокс» головний герой оповідання Ян Залуський, каліка від народження, його моральні муки і важке життя, його тяга до красивого і краще на землі породжує думку у Яна «Людина створена для щастя, як птах для польоту». Складний світ стосунків між людьми в цьому оповіданні у автора вийшов дуже яскравим і життєвим.До видання увійшло ще кілька оповідань. Короленка відрізняється описом життєвих доль нещасливих або ж скривджених долею героїв, але в кожному його творі є глибокий сенс і повчальні думки і слова.Книга видрукувана на білому офсет, тверда і кольорова, лакована обкладинка.