Сьогодні у моєї подруги Каті день народження. Вона запросила мене на св"яткування. -Добрий день,Катрусю.Вітаю тебе з днем народження,бажаю всього найкращого.Катя подякувала і провела мене до с"вяткового столу. Там було багато гостей. Тітка Ірина принесла торт,Катя задула свічки,за столом я вела себе чемно. Ми довго бавилися,а в вечері я сказала всім до побачення і пішла додому.
Чому важливо бути доброю людиною? Багато дітей, а іноді й дорослих задаються таким питанням. А й справді, чи потрібно бути доброю людиною?
Якщо читати багато художніх творів можна побачити, що головний герой є добрий, або протягом всього твору перетворюється на справжню людину. Я ввжаю, що злий чоловік, це не є справжня людина. Не говорю про те коли тебе хтось образив і ти став злим, а коли ти заіжди з поганим настроєм й ніколи не допомагаєшь людям. Якщо ти будеш доброзичливою, доброю людиною, так до тебе й будуть відноситися. Це знають з найменшого віку, але мало хто цього "правила" дотримується.
Тому я думаю, що важливо бути доброю людиною
Жалість людини до себе по повному праву вважається однією з найбільш негативних руйнівних для неї емоцій. І ця емоція руйнує все не тільки всередині неї, а і навколо. Крім цього, жалість є причиною негативного мислення, яке нічого доброго в собі не несе. І, навіть, якщо людина не ідентифікує свій стан як жалість до себе, існувати цей прояв може, незалежно, тобто автономно. Людина, яка хоча б раз піддається жалості до себе, дає їй всі шанси на постійне управління своєю поведінкою і свідомістю. І з плином часу цій емоції вже будуть не потрібні ніякі зовнішні обставини для того, щоб «працювати», оскільки джерелом її дії будуть тривожність, страхи та невпевненість. Людина, яка страждає жалістю до себе, перестає вірити в себе, втрачає здатність ефективно взаємодіяти з світом, вирішувати проблеми, будучи переконаною в тому, що не в силах подолати важкі ситуації і перепони. Думки про безсилля роблять її ще більш слабкою, адже від думок залежать і наміри людини і її поведінка. Моменти жалості до себе безпосередньо пов’язані з неусвідомленістю і тим, що людина йде за своїми переживаннями. Те, що мало для неї якесь значення, стає байдужим та вже неактуальним. А це призводить до ще більшої жалості до себе, нагадуючи порочне коло, з якого немає ніякої можливості вирватися. Незважаючи на те, що в такому стані дуже важко адекватно оцінювати свою поведінку і контролювати її, кожен, хто хоче впоратися з жалістю до себе, повинен зробити зусилля для того, щоб увійти в стан усвідомленості. Але, перш ніж ми приступимо до способів боротьби з цією недугою, давайте розглянемо основні її причини, а також ознаки.