<span>Нещодавно я побачила картину Василя Климка "Туман на Поліссі" у своєму підручнику. На ній зображується ранкова картина природи. Озеро таке прозоре, не глибоке та заросше травою, наче око. Біля нього стелиться густа та зелена, як смарагд трава. Небо таке лагідне та бездонне мов, відкритий океан. Але сонце не виглядає поміж гілля дерев. Туман такий не густий та лагідний, мов молоко.Земля така тверда, як кремінь.Мені дуже сподобалася картина.</span>
Андрій Валерійович запевнив учнів, що результати тесту правдиві.
Мені так подобається лагідна материнська усмішка.
Ігор сьогодні цілий день був культурним.
Україна - це безмежні лани, сивочолий Дніпро, Карпатські верховини...
Добрий день, Жуль Верн . Я дуже люблю Ваші твори . Мій найулюбленіший твір " П'ятнадцятирічний капітан " . Мені цікаво , те як там розвивалися події . Боротьба з рабством . За цей час доки я читали цей роман я вже встигла побувати у тих місцях які описуються у вашому творі . У майбутньому я хочу стати письменником . Ваші твори будуть наихати мене на нові , великі романи . Дякую Вам за вашу творчість !
(місйац:),(шчирий),соловйа),(радійе),(зеленйу),(лічит:).
Сонце стомлено, позіхає і хоче заснути,
Тихо прощається на ніч з похмурою природою.
І навіває на ліс напівсонну смуток.
Осінь - зовсім невеселий времечко року.
Вітер гуляє по лісі. Він тихий поки.
Бігають пО лісі сумні дикі звірі.
Гул лунає звідкись здалеку.
Сонце крокує в небесні добрі двері.
Лише самотнє деревце боязко тремтить.
Нудно йому, самотність гніт і дерева.
Лише запізніло віз з конем пробіжить.
Шкода, що у дерева немає ніколи новосілля.
Біля одинокого дерева довго блукав
Старий художник, такий, як він, самотній.
Намалював. Постарався старий і забув...
<span>Ах, деревце, не сумуй посередині дороги</span>