Моя матуся-найрідніша для мене людина і найкраща подруга. Я завжди можу звернутися до неї за порадою та допомогою. Неня навчила мене читати і писати, робити покупки в магазині та найголовнішому-бути Людиною. Вона показує мені зразковий приклад власним життям. Тому я ціную та пишаюся тим, що маю поруч таку людину.
Недарма люди кажуть, що батьків і Батьківщину не вибирають. Ми можемо вибирати шлях у житті, професію, друзів, але незмінним залишиться те місце, де ми народилися, і сім'я, у якій ми росли.
Недарма слова "батьки" і "Батьківщина" споріднені: обидва слова мають відношення до початку нашого життя, до формування нашої особистості. Характер кожної людини закладається і формується у сім'ї, у ту пору, коли, як говорять у народі, "дитина поперек лави лежить". Дитина росте, і на неї усе більше впливає суспільство тої країни, у якій вона живе. Тому, на мій погляд, саме родина (батькі) та країна (Батьківщина) роблять людину такою, якою вона є.
Потім людина може переїхати жити куди завгодно, але у її душі назавжди залишаться спогади про рідну країну та сім'ю, що її виростила. Батьківщину неможливо забути, як неможливо забути маму і тата. Тому, де б не жили українці, вони залишаються українцями. Бо можна вибрати місце проживання, але не Батьківщину.
Прийшла зима-упав сніг,який замів всю Україну.
Марино, виходь з магазину, зараз по тебе приїде таксі. У зоопарку ми побачили кенгуру, він був високий.
Базіка багато говорить, але сенсу в його словах немає. Шкода Іванка, він сирота, в нього немає сім'ї. Цього літа ми планували поїхати у Токіо, відвідати визначні місця цього міста.