Якби я потрапив у давній Київ то обовязково б прихопив з собою відеокамеру та фотоапарат. І ось я у давньому Києві найперше я зніму на відео камеру того часних відомих людей.Зберу зразки зниклих рослин.Знайду стародавні книги.Зніму на відео камеру війни битви.Це все я забиру з собою у теперішній і ще види сьогодні зниклих тварин.Думаю це все допоможе змінити уявлення про давній Київ.
З-за землі, серед блакиті неба, показалася невеличка синичка; оливково-бурий птах, розміром із горобця, виводив свою солов'їну трель; де-не-де стрічався рідкий гість міст - довгоногий і довгодзьобий чорногуз.
Б…ють, роз…яснити, Лук…ян, р…юмсати, п…ять, св…ято, б…юро, в…юн, здоров…я, торф…яний, пір…я, під…яремний, мавп…ячий, дзв…якнути,
Алеся2013 [24]
<span>
Б'ють, роз'яснити, Лук'ян, рюмсати, п</span><span>'ять,
свято, бюро, в</span><span>'юн, здоров</span><span>'я, торф</span>'яний, пір<span>'я, під</span><span>'яремний, мавп</span><span>'ячий,
дзвякнути, м</span><span>'ясо, рум</span><span>'яний, черв</span><span>'як, кур</span><span>'єр, роз</span><span><span>'</span>яснити, цвях,
тьмяний.
</span>
1)Звичайно,я допомагаю батькам по господарстві.
2)Мені ця робота вдається звичайно(як вдається?).
РАНОК СОНЦЯ. За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день.