З школи я йду довго. Навкруги було так тихо. Я вже пройшов майже пів шляху, і став чути спів синички. Я зупинився і почав слухати. Синичка така маленька, а так голосно і гарно співає. Напевно спів для синички це її мета, і вона так старанно до неї прагне. Десь ще хвилин 10 я послухав її прекрасний, може трошки тихенький, але прекрасний спів. Я пішов додому і цілий день намагався йти до своєї мета, як та маленька синичка.
Калина - символ рідної землі. Росте вона край річки,немов заглядае у воду на свою чарівну вроду.Кущ калини немов стоїть у вінку зеленолистім учервоному намисті .Неможливо відвести погляд , милуе очі ,притягуе до себесвоею казковою красою.А з ранку її ніжне листя й плоди вкриті прозорими, як сльозинки краплинками роси
Хвовались,умостилася,сплять,згорнувшись,заснув-дієслова у тексті.
Він немов би знає, що з нами може статися велике лихо.
Вона немов би знає мене з пів слова.
Моя мама найблища і найдороща людина у всьому світі. Вона виховує мене з великою любов'ю і надією в світле майбутнє. Моя мама вчить мене бути чесною і порядною людиною, вона розповідає що треба любити людей та цінувати життя, поважати дорослих, допомагати стареньким. Моя мама красива, добра, люб'язний. Я дуже хочу бути схожою на неї!