Урбанистические мотивы
Религиозные мотивы
Религиозно-мифологический
философские заключения
У журналі «Світ» І. Франко друкує ряд своїх поезій, що ввійшли потім у збірку «З вершин і низин». Після припинення виходу журналу «Світ» І. Франко змушений був заробляти на шматок хліба у «Ділі» та в «Зорі» — народовських органах. У цей період І. Франко публікує в журналі «Зоря» історичну повість «Захар Беркут», велику статтю «Іван Сергійович Тургенєв».
<span> </span>
Що підштовхнуло Р. Л. Стівенсона до написання роману «Острів Скарбів»? Сам письменник згадував, що одного разу він спостерігав, як його пасинок Ллойд Осборн щось малював і креслив. Стівенсон теж накреслив карту уявного острова. Своїми контурами він нагадував товстого дракона. Кинувши погляд на карту, письменник ясно побачив, як серед вигаданих лісів заворушились герої Його майбутньої книги. їхні засмаглі обличчя і блискуча зброя з’являлися в найнесподіваніших місцях. Вони снували туди і сюди і шукали скарби на кількох квадратних дюймах цупкого паперу..
Ким насправді був корабельний кухар? Джон Сільвер був старим піратом. Колись він плавав із капітаном піратів Інгледом. Потім був із відомим своїми скарбами капітаном Флінтом. За словами Сільвера, сам Флінт боявся його і пишався ним.
Яку роль у подорожі по скарби відіграла бочка з яблуками? На палубі корабля стояла бочка з яблуками. Джим Хокінс заліз у неї, щоб дістати останнє яблуко. І випадково він став свідком розмови, з якої дізнався про підступні наміри Сільвера. Старий пірат зі своїми прибічниками хотіли спочатку знайти скарби Флінта, а потім позбутися господаря корабля і його друзів.
Як повівся капітан Смолетт, дізнавшись від Джима про підступні наміри Сільвера? Капітан сказав, що їм треба бути обережними і набратися терпіння, щоб дочекатися слушного моменту. Рано чи пізно їм доведеться стати до бою з шайкою. А поки що господареві корабля, його слугам і друзям треба вдавати, ніби їм нічого не відомо про наміри Сільвера. А потім вони зненацька нападуть, коли розбійники найменше чекатимуть нападу.
Чому Джим вирішив залишити укріплення ? Джим, знайшовши човен Бена Ганна, вирішив під покровом нічної темряви підпливти до «Іспаньоли» і перерізати якірний канат, щоб течія викинула корабель на берег. Джим був переконаний, що розбійники збираються вийти в море. Таким чином Джим хотів відібрати у них корабель.
Хто такий Бен Ганн ?Як він опинився на острові? Бен Ганн був на кораблі Флінта, коли пірат зарив свій скарб на цьому острові. А три роки тому Бен плив на іншому кораблі повз цей самий острів і розповів, команді корабля про те, що тут заховано золото Флінта. Дванадцять днів шукали моряки скарб, але так нічого і не знайшли. Після цього члени команди повернулися на корабель, а Бена залишили самого на острові.
Чому лікар Лівсі віддав карту Сільверові? Лівсі дізнався від Бена, що той задовго до прибуття до острова «Іспаньоли» викопав і переніс у печеру золото Флінта. Після цього карта втратила свою цінність. Побачивши, що корабель зник, Лівсі віддав Сільверу карту, впустив його в укріплення і віддав усі припаси, що були там. Це дало змогу Лівсі і його друзям, не наражаючись на небезпеку, перебратися у печеру Бена Ганна — якомога далі від малярійних боліт — і бути поруч зі скарбами, перехованими Беном.
Твір за поемами Т. Шевченка «Тарасова ніч» та «Іван підкова». Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із завойовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін бранців…
Тому невипадково у ранній період своєї творчості Т. Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних тем його поезій є боротьба укранського народу проти поневолення польською шляхтою. Так виник задум поеми Тарасова ніч, в основу твору покладено події 1630 року, коли відбувся бій проти військ польського гетьмана С. Конецпольського під Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило, також згадуються, імена Наливайка, Павлюк це справжні борці за волю України. Т. Шевченко високо підносить героїзм вкраїнського народу в боротьбі проти зовнішніх ворогів. Минуле України протиставляється тяжкому сучасному становищу народу. Автор запитує: де ж поділась воля, про яку тільки кобзарі співають:
Тії слави козацької Повік не забудем!
Приваблювала Шевченка і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Вперше вона порушена в поемі «Іван Підкова». Головній герой — особа історична, походив із молдаван, але був козаком. Т. Шевчено говорить про давно минулі часи, які протиставляються сучасному становищу України. Висловлюється туга за тим, що «було колись добре жити на тій Україні». Поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному колишню волю України, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють.
Тому й розкриває митець образ Івана Підкови як мудрого отамана. Він надійний надприродною силою. Ця гіперболізація бере свій початок від фольклору. Так малював народ героїв у легендах, піснях, думах, таким він бачив своїх предків. Ми бачимо Підкову дуже сильним. Він підняв шапку — і човни стали, затихло все. Отаман завжди радиться з козаками, розмовляє, як з рівними, в похід веде їх тільки тоді, коли вони погодились на це.
Безумовно, поема Т. Шевченка підносила гордість народу за своє минуле, збуджувала патріотичні почуття.