-Привіт, Олегу!
-Привіт, Олю!
-Знаеш я не можу зробити вправу з математики. А ти зробив?
-Ще ні, у мене розрахунки не виходять
-Може разом спробуємо?
-Можна спробувати, адже дві голови кращі ніж одна
-Тоді ходімо , Олегу
-Ходімо, Олю
Картина <span>М.Глущенка "Київська осінь" - це </span> натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність. Присвятив картину М.Глущенко українській природі, її чарівній, неповторній осінній красі. Тепла тінь огортає при першому погляді на картину і заворожують душу вогняні крони дерев. Річка своєю блакитною водою так і закликає до швидкого спуску по звивистій, зміїній стежці. За водною синявою видніється міст з поспішаючим потягом... Душа так і хоче вирватися з тіла, сісти у потяг і поїхати по осінньому Києву.
Світить місяць, та не гріє. Багатий совісті не купить, а свою погубить.
Я дивлюсь на далекі, холодні зорі, а відчуття ніби до них рукою подати.