У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалилася від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися.
Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі.
Можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до Землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. Ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. Ми маємо шанувати її, берегти та любити.
Загальнолюдські цінності завжди були і будуть безумовною необхідністю в житті людини. Саме такі цінності створюють людину і роблять її відмінною від тварини. Існування цих цінностей може бути обумовлено різними причинами. Людина як біологічний вид наділена здатністю абстрактного мислення, тобто вона може замислюватися про сенс свого життя і робити з цього деякі висновки. Наприклад, люди прекрасно розуміють самі по собі і без жодного примусу, що поважати і з терпимістю ставитися до інших людей – це та загальнолюдська цінність, без якої людина просто не зможе існувати. З усього цього з часом виробилися цінності, закріплені в законодавствах багатьох країн, релігійні норми, а також філософські цінності – наприклад, «золоте правило моральності».
Кожна людина хоче доброго і хорошого ставлення до себе, а значить повинна ставитися так само і до оточуючих. Цей принцип точно так само важливий і потрібний у житті людини, як закони і релігійні норми, оскільки він робить життя людини і суспільства більш простим та справедливим.
Лебеді летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів, так співають лебедині крила. В цих звуках і радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають своїм снуванням. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.
Михайло Стельмах використовує художні засоби, такі як: метафора, епітет.
1. Жага створити метро 2.Ява Рень - Найкращий друг Павлуші. 3. Великі фантазери. 4. Ідея створити бій биків. 5. Ява у калабані. 6. Хлопці і Собакевич. 9 розділ. 1. Антончик Мацієвський. 2. Крад-ені кавуни. 3. Гра у фараона. 4. Найкращі друзі