Стаття в газету на морально-етичну тему.
Усі різні — усі рівні
Який загадковий світ у своїй грандіозній картині — поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше — своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один-єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною.
Людина має не тільки біологічну суть, а ще й соціальну (політична тварина — так образно висловився Арістотель). Ми не можемо жити поза суспільством, не створюючи держави. Ми постійно потребуємо спілкування, ми не можемо бути самотніми. А той, хто не живе в суспільстві, той або надлюдина, або морально недорозвинена істота (Арістотель). Ми пов'язані один з одним тисячами невидимих ниток, здавалося б, очевидні речі слід належним чином сприймати, та наступає якийсь момент і комусь захочеться обірвати ці нитки. Так починаються війни.
Проблема «усі різні — усі рівні» стара як світ. Стільки зусиль було докладено до вирішення проблеми щодо поєднання рівності й індивідуальної свободи. Згадаймо Біблію: ми створені за образом і подобою Божою, отже, ми — рівні. Ми маємо вуха, але не чуємо. Тільки в XX столітті ми пережили дві світові війни. Експеримент з СРСР теж не вдався, не вдалося тоді створити суспільство Рівності й Братерства. Яке вже там братерство, коли Росія стала «первой среді равних» (Й.Сталін).
На мою думку, західні демократії правильно вирішили створювати в себе громадянське суспільство, яке дає кожному простір для самовираження, самореалізації поза державою, яка схильна нехтувати особистістю. Людина приречена на свободу, постійно знаходячись у ситуації вибору. Створюючи себе, ми створюємо світ. Обираючи себе, ми обираємо все людство. Усе надзвичайно просто і надзвичайно складно: «Царство небесне» в нас самих. Людина створена для добра, добро запрограмоване в ній, інакше людство вже давно б загинуло. Дійсність буде такою, якою зроблять її зусилля мільйонів людей. Треба зовсім небагато духовної роботи над собою, щоб стати терпимим і сприймати кожного таким, яким він є. Ми громадяни одного світу. Ми рівні. Світ у наших руках. Всесвіт один і той же для всіх. Мудрі слова були колись сказані Сенекою: «Я пишаюся не тим, що я громадянин Риму, а тим, що я громадянин світу». Ми є унікальними й неповторними. Ми — часточка загального. Ми — рівні.
<span>Про це слід думати, говорити, писати. Саме з таким підходом, залишаючись різними й рівними, ми зможемо захистити це крихітне життя у Всесвіті — Землю.</span>
В Україні на травневі свята очікується кілька додаткових
вихідних. Вже встановлено, що 1 травня, 9 травня і 28 травня - вихідні
дні.Кабінет міністрів України прийняв рішення про перенесення робочого
дня, який передує вихідному. 1 травня, День трудящих, випадає на
вівторок. Отже, понеділок, 30 квітня, згідно з розпорядженням, також
буде вихідним. Робочий день переноситься на суботу, 5 травня.
Таким чином, вихідні дні в українців почнуться з 28 квітня (субота) і закінчаться 1 травня (вівторок).
9 травня, День пам'яті і примирення і День перемоги над нацизмом, традиційно є вихідним. У цей році він випадає на середу.
27 травня - День Святої Трійці, випадає на неробочий день - неділя. У
зв'язку з цим вихідний переноситься на понеділок, 28 травня.
Тож, у павлоградців буде три вихідних - з 26 травня (субота) до 28 травня (понеділок).
Тополя, вітряк, полуниця, полювання, життя
Обереги є давніми, добрими символами нашого народу.
До оберегів належать вишиті
рушники, писанки, вишиванки, підкови, вінок, вербові гілки, маківки,
образи. З давних давен вважали , що вишиванка захищає від усілякого
лиха, наділяє людину цілющою силою рідної землі. Підкова приносить
щастя. Калина була символом краси, продовження роду. Рушник символізує
гостинність та доброзичливість. Дівочий вінок мав захищати дівчат від
лихого ока і недуг. Вважається, що освячені вербові гілочки
відвертають грозу, біду, оберігають від нещастя. Маківки є символом
достатку, захисту від усього лихого.
Сьогодні у кожній українській оселі є оберіг.
На поляне в лесу стоит старый и могучий дуб