Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника. <span> Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. </span> <span> Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. </span> <span> У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин». </span>
<span>•<span> </span></span>План-схема характеристики персонажа.<span>•<span> </span></span><span>1. </span>Ким є герой твору, його вік, соціальний<span> стан. </span><span>•<span> </span></span>2<span>. </span>Учинки, думки персонажа.<span>•<span> </span></span>3<span>. </span>Риси вдачі.<span>•<span> </span></span>6<span>. </span>Ставлення до нього інших героїв.<span>•<span> </span></span>7<span>. </span>Розкриття характеру за допомогою мови.<span>•<span> </span></span>8<span>. </span>Ставлення автора до персонажа.<span>•<span> </span></span>9<span>. </span>Ваше ставлення до цього персонажа.<span> </span>
Білий вірш - це вірш без рифми, який має свій ритм та певний розмір. Верлібер від білого вірша, якщо казати своїми словами, відрізняється тим, що він більш розкутий в плані ритму.