З великим пензлем у великих капцях фарбує гном оражевий дачок. Ти від куща червоної калини свою пригаслу душу засвіти. З темного моря білявая хвилечка до прибережного каменя горнеться. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто за ними не женеться. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів великих...Хіба є хто на Землі крилатіший за людину?
Гучний двін пролунав на заводі.(Слово дзвін-є іменником ,а в реченні-підметом)
У моєї сестрички дзвінкий голос .
Дзвенить веселий сміх над садом.
О , мово!О , слово!О, гомін віків!
О, предків послання нащадкам!
Пройшла перепони століть і років!Живеш у піснях і колядках!
Народ мудрий мій тебе, мово, плекав,
Щоб дітям своїм передати!
Щоб мудрість народу з нас кожен ввібрав,
Нам мову потрібно плекати!
<span>березень, автомобіль, ключ </span>
Ответ:
Якось жили собі собака і кіт . І жила не подалік від них брехлива сорока . Вона завжди їм брехала .І якось одного разу сорока сказала підідь у ліс і назбирайте грибів. Вони і пішли .Вони йшли дорогою .Як вони побачили що грибів немає то вони зрозуміли що їм сорока збрехала. Тоді вони пішли до неї .І вивили її на чисту воду. І всі спокійно жили без брехливої сороки.
Объяснение: