<span>Які дивовижні
звуки нашої рідної мови!</span> Які вони
мелодійні й милозвучні! Кожен звук її
ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи. (За Дмитром Ревуцьким)
Немов описуючи її
дивовижність і неповторність, вони передають усю красу природи. Дивовижне
поєднання голосних і приголосних звуків створює неповторну канву нашої
калинової мови. Ці шедеври ми створюємо кожен день, у кожну хвилину мовлення.
Хлопець знайшов парубоцький портфель.
У мене є маленьке цуценя. Його кличка Томмі. Це непородиста собачка. Він має не довгу шерсть світло-коричневої масті. Він, мабуть, ще немає рочка. Зовсім маленький. Унього дуже маленькі очка й вушка. Але навигляд "ангелятко".
Я його знайшла на вулиці, коли поверталася з магазину. Він виглядав дуже бідолашним."Мабуть прогнали з дому"- зразу подумала я. Я знала, що батьки мені не дозволять залишити його, хоча мені цього так хотілося.Ішовши додому, я помітила, що цуценя йде за мною. Воно мені зразу сподобалося тому я не витримала і привела додому. Мама була не задоволеною мною, але як тільки побачила це миле личко, зразу дозволила мені його залишити.
Я довго думала чому? Чому таке прекрасне стіворіння прогнали? Виявляється Томмі може побачити на столі щось смачненьке і скоренькопоки ніхто не бачить по ласувати. Але ми його поступово привчили не смакувати тим, чим не треба. Через його слухняність ми ще більше його любимо.
- Мамо, як пройшов твій день?-Я сильно змучена.Сьогодні було дуже багато пацієнтів.-А вони будуть здорові?-Звичайно, мила. Наші лікарі гарно виконують свою роботу. З ними буде все гаразд. Не переймайся.-Це добре, що ще цікавого було?-Нічого нового. Все як завжди.-А я стану лікарем, мамо?-Якщо будеш вчитись і будеш мати велике бажання, то обов'язково!-Ура!