Порівняння:
1. покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину.
2. Ніби серце одпочине, З Богом заговорить...
3. А туман, неначе ворог, Закриває море
4. І ждеш його, того світу, Мов матері діти.
<span>Твір за повістю Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся». Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створим багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою.
Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності , закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби прийшла до нас із сумних та ліричних народних пісень. Образ Марусі є дуже гармонійним, бо її внутрішній світ і зовнішність однаково красиві та привабливі. Маруся працьовита, покірна, слухняна. Вона шанує своїх батьків, поважає своїх подруг. Вона живе у досить заможній родині, але не цурається роботи: працює і з батьком на полі, і в хаті, і біля худоби. Ця покірна та чиста дівчина надзвичайно богобоязлива. Проте її релігією є не тільки християнство, а й народна мораль — вірування і норми поведінки, що передалися їй від дідів прадідів.</span>Маруся вважає за гріх навіть ходити на вечорниці. Таку саму цнотливість, щирість та вірність Маруся виявляє і в коханні: вона покохала Василя один раз і назавжди. Вона готова віддати життя за свою любов, але коли батько не дає згоди на шлюб із Василем, Маруся покірно погоджується. Сумуючи за Василем, вона щодня ходить до озера, пригортає до серця горішки, які подарував їй Василь.<span>На образі Марусі позначився і вплив домінуючого літературного стилю сентименталізму. Читач одразу помічає чутливість Марусі. Автор наголосив саме на її емоціях та почуттях, на внутрішньому світі своєї героїні.</span>Важливу у роль у створенні образів цієї повісті відіграє пейзаж: природа також передає почуття героїв та думки автора, налаштовує читача на відповідний лад.<span>Образ Василя в повісті не просто яскравий та самобутній, він також хоче розкрити образ Марусі. Василь уособлює парубка з народних пісень: він , сміливий, порядний і розумний. Але його сентиментальність, на мою думку, дещо перебільшена, хоча це також данина стилю. Образ Василя від цієї чинності трохи «програє», але твір загалом стає тільки емоційно наснаженим, більш народним. Образ Марусі розкривається і через ставлення Василя до чим і коханої. Він жити не може без неї: побачивши свою Марусю мертвою, він починає плакати і падає на землю, немов неживий. Прощаючись із коханою, також плаче. Таким чином автор підкреслює індивідуальність Марусі, позитивні риси її характеру, адже її так сильно покохав майже ідеал українського парубка XIX століття!</span><span>Але, як каже стара латинська приказка, часи змінюються і ми змінюємось із ними. Сучасний читач навряд зрозуміє таку дивну покірність, смерть, розлуку з коханим або сльози парубка. З часом люди змінюються, змінюються їхні ідеали та світогляд. І сьогодні люди вже так не захоплюються дівчатаими, подібними до Марусі. Але ми все одно маємо зберігати те найчистіше та найкраще у своїх серцях, що передається від покоління до покоління протягом багатьох сторіч, незважаючи на.те, наскільки сильно відрізняються в наші епосі. Образ Марусі, майстерно створений Г. Квіткою-Основ’яненком, допомагає не втратити одвічних моральних цінностей нашої нації та всього людства.</span>
з іменника утворити прикметник : дерево,солома,риба,жаба,камінь ,олово,хлопець,жирафа,мавпа,трава,торф.
Маракос [35]
Дерев'яний,солом'яний, риб ячий ,жаб ячий , кам яний, олов яний , хлоп ячий, жираф ячий, ,мавп ячий , трав яний , торф яний
Ответ:
Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це справді так, то розквітом Тичини є збірка "Сонячні кларнети", яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній — жагуче захоплення красою і музикою світу, вона передає настрій закоханого в життя письменника, насичена загальнолюдськими мотивами. А ще митець оспівує кохання як одну і найшляхетніших рис людини.
У вірші "Не дивися так привітно" йдеться про це прекрасне почуття, яке надає і юдині снаги, вселяє бажання жити. У своїй поезії молодий Тичина прославляє любов, яка возвеличує людину, робить її щедрою на добро та ласку. Вірш "Не дивися так привітно" не назвеш ні сексуальним, ні еротичним, але в ньому присутні поетично одухотворені ці людські почуття. І саме одухотвореність робить їх поетичними і небесними.
Автор відтворює найтонші відтінки настрою закоханої дівчини, передає зміни її психічного стану від радості і щастя, які викликає зустріч із обранцем, до смутку під того, що початок нового дня — схід сонця — несе розлуку з ним, та ніяковості, Сю батько й мати, які встали зі сходом сонця, знайшли свою доньку у весняному соду, де буяють квіти-ласкавці.
Образ головної героїні виписаний П. Тичиною з великою ніжністю. Це духовно багата особистість, щира у своїх почуттях до юнака й до світу, любить природу і спій край. Юнак, якого вона покохала, гідний цього. Він — ясний сокіл, тобто сміливий, сильний, мужній, справжній захисник і охоронець. Та в ставленні до дівчини він ніжний, його дотики ласкаві, як шовк. Юнак і дівчина — носії української ментальності, якій притаманна
Гривня це нацiональня валюта Україна.