«Ніколи не мав вільної хвилини: гнали на панщину, і він ішов, як не з косою, то з ціпом, - косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував в лісі дубки, кленочкі, Яворках і тикав їх, де було місце: навколо будинку, край вулиці, біля криниці. Взимку возився з гноєм, розносив його на город і на поле. Коли стомлювався, розтирав снігом руки й обличчя - вони горіли як жар. Ще й не пахло бруньками, заготовляв живці, ховаючи їх у погребі. А з теплом обскубувати дички. Хто просив, нікому не відповідав відмовою ».
«Викопані і пересаджені їм деревця не сохли. ... Прищепи його приймалися, оскільки він не щеплял на вербі груші ».
<span>«І все село звірялося по ньому. Люди пам'ятали, як він посіяв рано - і вродило, як посіяв пізніше - й теж вродило. А коли викликав хмари і накликав дощ, ніхто не вагався: він не небудь - мудрець, Планетник ... ». «Не було такої роботи, яку не подужав би або якої цурався б. На його дворі не залежувався не то що гній, а й Синячка. Зі свого поля він позбирав і повиносили камінчики .. Наковивал жорно, виправляв шкіри, шив кожухи. Корова не могла готелів, звали і допомагав корові. Лікував коней, які кульгали. Готував зілля від різних хвороб. А дітям робив свистки і сопілки. Одного тільки цурався - не вступав у корчму, відмовляючись від могорич: "Мені і так весело" ».</span>
Наше сьогодення переповнене фонтазіями, мріями. І ці фантазії, на мою думку, відіграють чималу роль у нашому житті. Людина без мрій та сподівань майже те саме що й квітка без зепаху, наче птаха без крил. Мені чомусь здається, що без фантазії наше життя стало би суворим, сірим, буденним та, навіть, у якійсь мірі, марним. Люди, можливо й еволюціонувала завдяки своїй винахідливості. Адже щодня ми маємо змогу придумати, вигадати щось нове, унікальне, особливе, а воно ж береться не із чогось іншого, а саме із уяви, завдяки силі думки. Так, звісно, що не кожному дається щось придумати чи винайти, так як це вдавалося багатьом видатним людям не тільки сучасності, а й минулого. Проте ж, я впернена, що не минало й дня, об ми уявили чи подумали щось. Можливо, це "щось" якесь дивне, незрозуміле чи марне, але ж ми все-таки його сфантазували!
Уявна фантазія це оригінальна особливість людини. Адже у кожної особистості воеа індивідуальна. І, до того ж, здатність робити такі речі речі відрізняє нас від інших мешканців Землі. Роботи, машини, страви, речі декору та домашнього вжитку, картини, композиції, скульптури, парки, фазади- все це є плодами нашої уяви та фантазії. Тож, не слід цуратися чи соромитися того, що спало вам на думку, бо можливо саме ви станете ще одним відкривачем чогось оригінального, станете великим Сальвадором Далі!
На задньому плані розташовані рзписані горби .Хороводом кружляють хлопці і дівчата ,танцюючи під живу музику.Музики які одягнені у їхнє національне вбраня,грають на сопілці ,скрипці , а середній музика грає на той час інструменті.Уся картина розписана дивововижними елементами що називається розпис.