Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір'я.
Яскраво зеленіли змиті дощем хліба.
Вже не спить зима, укутана снігами .
Опале листя шурхотить під ногами.
Наша земля оспівана гарною піснею, що прердавалась нашому народу з покон віків і до сьогодні.
Наш славний та рідний, найкращий у світі,
З тобою нам завжди затишно й світло,
Ти гарний господар і татко чудовий,
Даруєш турботу і море любові.
Спасибі за ласку, за руки умілі,
Що вмієш підтримати словом і ділом,
Щоб в рідному домі нам було надійно та щиро.
Живи нам на радість у щасті та мирі,
Хай Бог посилає здоровя і сили,
<span>У дружній родині усі ми щасливі.
(Я не автор цього привітання)</span>
Здорово провести час можна в сільській місцевості. Я дуже люблю моє село. У селі я часто ходжу в ліс, на річку чи озеро.Найкраще місце в моєму селі це лісове озеро. Саме тут можна відпочити, позасмагати, покупатися. А рибалить тут, одне задоволення. На піщанім берегу можна насолоджуватися мальовничістю озера. Озеро, як чарівне дзеркало, приховує в собі дуже багато загадок. Про наше озеро складають легенди. Але особливо воно красиве восени.<span>Влітку біля озера можна малювати відмінні пейзажі. Дивишся на озеро, навколишній світ, відчувати легкий подув вітру, приємні сонячні промені.(ну вот)!</span>
Букв є дуже багато та порівнюється буква з буквою
Назву міста Житомир <span>пов'язують з <u><em>давньою</em></u> легендою про дружинника <em><u>київських</u></em> князів. у дев'ятому столітті воїн, якого звали Житомир, заснував на <em><u>високому</u></em> березі річки Кам'янки, притоки Тетерева, поселення. Відтоді й веде <em><u>свій</u></em> лік місто Житомир. У часи <em><u>монгольської</u></em> навали місто було дощенту зруйноване. Та Житомир знову постав у <em><u>новій</u></em> красі...</span>