Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному, індивідуально. У деяких людей окремі риси їхнього характеру виявляються настільки яскраво та своєрідно, що це робить їх оригінальними. Загостреність таких рис виявляється спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтенсивність певних рис людини називають їх акцентуацією. Хоча акцентуація якихось рис особистості своєю загостреністю та своєрідністю прояву виходить за межі звичайного, їх не можна відносити до патологічних. Проте надмірно складні умови, які викликають акцентуацію рис особистості, частота їх повторення можуть спричинити невротичні, істеричні та інші патологічні реакції.
"У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол". У цих словах К. Пруткова образно визначена роль дружби в людських стосунках.
Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, а телебачення подекуди замінює людське спілкування — чи актуальні питання глибоких, відданих дружніх взаємин? Чи не заміщуються ці відносини поверховими приятельськими, які засновуються на спільності справ і відпочинку?
На мою думку дружба ушляхетнює життя, її шанували та возвеличували мислителі давнини. Дружба, в оцінці Аристотеля, — найнеобхідніше для життя: адже ніхто не воліє жити без друзів, навіть якби він мав усі інші багатства. Далі він роз'яснював: "Дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна — ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів, мати багато друзів — це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною і другом — це одне й те саме".
Я провів Великдень чудово. Мені запамяталося запах бабусеної паски.Це така гармонія святаю
Haus Вот так я всё знаю ))
Доброго дня, Василю! Одержала твого цікавого листа й дуже зраділа. Добре, що справи в тебе йдуть гарно. Василю, я нерідко згадую щасливі дні, які ми провели з тобою в таборі відпочинку. Мало не щодня мені уявляються милі знайомі картини: сосновий ліс поблизу табору, дзеркальне плесо ставка серед мальовничого краєвиду, галявини, вкриті пахучими лісовими квітами. Чи пам’ятаєш ти, друже, як весело було всім у день відкриття табору відпочинку? Але ж як швидко пролетів місяць, і от вже час їхати додому! Так не хотілося розлучатися з тобою: ми зробилися такими близькими друзями. Це вперше в моєму житті. Васильку! Перше вересня наближається. Незабаром продзвенить голосний шкільний дзвінок, і всі ми сядемо за парти. Тож напиши мені, як почався новий навчальний рік у вашій школі. Чи ти нарешті вирішив, яке хобі буде цікавити тебе в наступному році? І найголовніше: чи приїдеш ти наступного літ до табору відпочинку? Я б дуже хотіла цього. До побачення, друже мій.<span> </span>