<em> Ми народжуємося , живемо і вмираемо . Але , що відбувається між цими життєвими процесами . Кожен з нас навчається , одружується , але , якщо зануритися з головою в дитинство .Перед очими зразу з `являється лагідна посмішка мами і простягнута рука друга . Адже , коли ми були малими через нас турбувалися , так багато людей . Вони допомагали нам у всьому.</em>
<em>Ми відячували їм , як могли , говорили такі слова , як СПАСИБІ і ДЯКУЮ .</em>
<em> Ми підросли і вже не такі наівні , не такі малі . Мені здається , що подяка за турботу - це дарувати його іншим . Піклуватися про інших , як про нас малих . Я хочу стати вчителем . Для мене ця професія асоціюється саме з добротою і турботою . </em>
<em> Я хочу , щоб люди дякували іншим за їх добрі вчинки !!! ;)</em>
Я думаю, що відповідь В - невірний. Тому-що "Відважний собака" - неправильне закінчення у дієслова. Треба "Відважний собака".
(Я думаю, что ответ В - неверный. Потому-что "Отважный собака" - неправильное окончание у глагола. Надо "ОтважнАЯ собака".)
1 заварити <span>кашу
2 </span>вушка на <span>маківці
3 </span><span>днем з <span>вогнем
4 </span></span>до пори до <span>часу
5 кіт наплакав
6 </span>тримати ніс за вітром
7 зачароване коло
8 лізти <span>зі шкіри</span>
Н. друг,дружба
р. друга,дружбы
д. другу,дружбе
зн. друга,дружбу
ор. другом ,дружбой
м. на друге,на дружбе
если что переведи в переводчике
Розставте пропущені розділові знаки. Визначте тип підрядних речень, підкресліть граматичні основи. Буду йти від зорі до зорі працюватиму пізньо і рано щоб світили мені угорі вік нев’янучі стяги. (Є. Летюк) Скляр нарізав різцем світлих шибок скляних так щоб сонце ясне уміщалося в них. (О. Гойда) І наша радість буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг.