Человечество используют опыт своих предков, слегка его изменяет и поднимает на следующий уровень. Так продолжается на протяжении тысячелетий. В том, что новое - это хорошо забытое старое, нет ничего плохого, ведь не каждый способен придумать нечто уникальное. Гораздо проще взять старую идею, и дополнить её опираясь на современные реалии.
История самой мысли не нова: еще английский поэт Джефри Чосер (1340—1400) говорил о том, что «нет того нового обычая, который не был бы старым». Эту цитату из Чосера приводит в своем сборнике народных баллад «Народные песни южной Шотландии» (1803) английский писатель Вальтер Скотт (1771 — 1832).
Употребляется в прямом смысле. В России начала XX в. была популярна поэтическая версия этой фразы — строка из стихотворения «Дума в Царском Селе» (1889) поэта Константина Михайловича Фофанова (1862—1911): «Ах, экономна мудрость бытия: все новое в ней шьется из старья».
Если мощность алфавита равно 256 символов, то 1 символ=1байту.
Тогда 8192 символа = 8192 байт= 8 Кбайт=1\128 МБайт.
Возможно так.
(но ето не тошно)
<span>Разметка улиц и кварталов на грунте происходила при помощи землемерных вех и землемерных цепей. Строгое единообразие размеров проводилось только по отношению к кварталам; ширина же улиц была величиной переменной, в зависимости от назначения улиц. По окончании разметки производили устранение неровностей почвы разламыванием скал, снесением лишней земли и засыпкой котловин. Затем приступали к застройке. Ширина улиц эллинистических городов незначительна и свидетельствует о невысоком развитии всего транспорта . </span>
Хочу перемен- как не странно но автор хочет перемен
Архітектура відпочинку Древньої Греції. Грецька цивілізація, що прийшла на зміну єгипетській і вавилонській, - це час фізичної й духовної досконалості вільних громадян. На противагу Древньому Єгиптові з його кастовою ієрархією (праця - для селян і ремісників; бенкети й розваги - для знаті) Древня Греція створила прекрасний образ вільної й щасливої людини, що усвідомлює себе «мірою всіх речей».
У грецькому суспільстві велике значення надавалося змаганням у спорті, поезії, музиці, театральному мистецтву, що одержало вираження в створенні різноманітних форм відпочинку. Просторове середовище відпочинку в Древній Греції представлені архітектурою будинків і споруджень для спорту (гимнасії -для спортивних і навчальних занять музикою, літературою; палестри - для гімнастичних вправ: стадіони, іподроми); для духовного розвитку (бібліотеки; лесхи - будинку для зборів, бесід; стої - галереї-портики для відпочинку, прогулянок, бесід; театри; подвір'я-катагогії - для приїжджих) і державні пандокеї - подвір'я для прийому на нічліг.
Характерним елементом житлового будинку був внутрішній двір, навколо якого групувалися житлові приміщення. Житлові будинки поєднувалися в квартали, що розділяються тісними вулицями. Пізніше дома стали оточувати садами й парками, ізолюючи від будинків бідних громадян.
У більше пізній, елліністичний, період одержала розвиток архітектура палаців, що представляють собою складні комплекси, у складі яких були житлові й господарські будівлі, святилища, стадіони, театри, сади й гаї, прикрашені скульптурами. Особливою розкішшю відрізнялися заміські палаци-вілли. Будівництво багатих житлових будинків, палаців і вілл привело до розвитку садово-паркового й прикладного мистецтва, виробництву меблів. Парки прикрашалися фонтанами, декоративною скульптурою, гротами, портиками, альтанками.
Архітектура відпочинку Древнього Рима. Архітектура відпочинку Древньої Греції вплинула на архітектуру Древнього Рима, що відрізнялася куди більшою грандіозністю будинків і комплексів відпочинку: стадіон перетворився в амфітеатр; гимнасій - у терми; житло - у міське й заміське; агора - у форум. Амфітеатри, форуми, терми, які були новими типами будинків, відрізнялися функціональністю, багатотисячною одноразовою місткістю й відповідали гаслу Древнього Рима: «Хліба й видовищ».
Найбільш характерним комплексом відпочинку для Древнього Рима були терми. Крім свого основного призначення терми включали відкриті двори для повітряних і сонячних ванн, площадки для гімнастики, басейни для ігор і плавання, кімнати для відпочинку й масажу після лазні, екседри для відпочинку й бесід, німфеї із джерелом або фонтаном, бібліотеки й приміщення для музичних і літературних виступів. Самими значними за пишністю і місткістю (до 1600 відвідувачів одночасно) були терми Каракалли.
Значну частину відпочинку римлян займали видовища. Основні видовищні спорудження: театри, амфітеатри, одеони (малі театри), цирки. Вони мали значний вплив на наступну європейську архітектуру видовищних споруджень.
Житлові будівлі римлян розділяються на міські (домус) й сільські будинки - вілли. У період Римської імперії в містах будували дешеве житло -інсули (багатоповерхові цегельні житлові будинки з квартирами, здаваними внайми.
У Римській імперії з'явилися нові типи споруджень, пов'язані з тимчасовим нічлігом, - постоялі двори, будівництво яких почалося уздовж всіх римських доріг після виходу закону про регулярне поштове повідомлення.
У Древньому Римі велика увага приділялася кліматолікуванню в горах. Уже в III- IV ст. нашої ери були побудовані перші климатолікарні в малодоступних частинах Альп у Давосі. Призначалися вони для вищих верств римського суспільства.
Архітектурне середовище відпочинку середньовіччя
Архітектура відпочинку в епоху феодальних відносин пройшла два складних історичних етапу розвитку: середньовіччя й новий час.
Архітектурне середовище середньовіччя (XI -XIV ст.) визначалися спільністю ідеологічної основи феодальних відносин християнської релігії. Епоха нового часу (XV XIX ст.) характеризується зародженням нових соціальних відносин у надрах феодалізму, що сформували нові архітектурні форми відпочинку.