<span>ОСІНЬ .
Літо було веселим і пролетіло швидко . Настала осінь . Дивлюся у вікно. Діти йдуть до школи , дерева міняють вигляд , трава вже не така зелена. Дощ іде не сильний , з'являються калюжі . Сонце світить не так яскраво , як влітку , а якось тьмяні й сумно. Листя падають з дерев : червоні , помаранчеві , майже золоті . Повітря сповнений свіжості після дощу . </span>
Я люблю своє рідне місто Харків. Воно приваблює мене в різні пори року. І весною, коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям. І влітку, коли буяє квітуча зелень. І восени, коли вбрані в золоті шати дерева. А взимку воно схоже на палац Снігової королеви.
<span>Білосніжною ковдрою вкрила матінка-Зима все навколо. І почуває себе всевладною царівною в місті. Все навколо стало білим. Дерева вдягайсь у вишите діамантами вбрання. Стоять вони в забутті, зачаровані Зимою. Мороз Іванович, її вірний товариш, вправно хапає діток за щічки, носики. А Завірюха, північна подруга Зимоньки, такі жарти виробляє! Із снігу великі замети намела, що тротуаром не пройти, по шосе не проїхати! Разом із Зимою в наше місто прийшли веселі свята. Скільки дотепних жартів, запальних танців, веселих пісень, різноманітних ігор буває у парках та на святкових майданчиках</span>
<span>Приємно блукати вулицями засніженого Харкова, коли від променів сонця іскриться сніжок, а гарненькі зірочки-сніжинки, падаючи додолу, неповторно ведуть свій танок. Я люблю зиму, а особливо в своєму місті. </span>
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. <span>Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. </span>
Н. п'ятсот дев'ять
Р. п'ятисот дев'яти
Д. п'ятистам дев'яти (дев'ятьом)
З. п'ятсот дев'ять
Ор. п'ятьмастами дев'ятьма
М. на п'ятистах дев'яти (дев'ятьох)
Б) І тоді уся земля - буйна і радісна - усміхнулася весні.