В космосі є планети.
<span>Нещодавно в космос полетіли </span>ракети.
<span>Багато людей прийшли на </span>космодром.
Кораблі<span> пливуть в морі.</span>
<span>Мені подобаються </span>зорі.
<span>Космонавт, коли летить у космос, вдягає </span>скафандр.
<span>У мене на столі стоїть красивий </span>комп’ютер.
Навколо планети Замля рухаються супутники<span>.</span>
Хто? що? - І. п.кого? чого? - Р. п.кому? чому? - Д. п.кого? що? - В. п.ким? чим? - Т. п.про кого? про що? П. п.А
Бо коли станеш старим ,ти вже не зможеш багато чого взнати,а в молодості якраз такий час
[ р о з' і р в а л а ] 4 скл 9 б 9 зв
[ б л и с к а в и ц' а ] 4 скл 10 б 10 зв
Що ж таке, якось галасно на дворі. Невже щось сталося?
- Що ви так галасуєте? Не даєте відпочити!
Усі начали ще голосніше співати своїм співом.
- Ми ду-уже голодні, нема чого попоїсти, ворони усе забрали.
- Та що ж ви, у нашому дворі є гарна горобина, ходімо до неї. Ось, дивіться, яка вона гарна, з солодким червоним намистом. Чого ви заводите такий гамір?
- Дякую наш друже, ти завжди нам допомагаєш. Але ця горобина ще не спіла.
Коли вони мені це сказали, то одразу зрозуміло, що це не наша горобина.
- Наша горобина у лісі росте, та не одна вона така журлива красуня. Ходімо, у цю пору року вона завжди краснюча та солодка.
- Дякуємо тобі! Ми б з голоду не пережили цю пору, через ціх невгамовних ворон.
Горобина дуже гарно їх годувала, таке відчуття, що вона це робила з задоволенням. Кожна горобина нам давала гарно попоїсти, і вони так роблять завжди, хоч вона і не дуже велике на всіх, це те, що не залишить нас ніколи, прекрасна горобина.