Це слова що вживаються в окремих стилях.
Я розумію це прислів*я так: коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе. Коли говориш погані слова , людина вважає тебе ворогом та поганою людиною. Лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і допомогають тобі збільшувати кількість твоїх друзів. А гострі слова, як гострий ніж ріжуть тонкі стрічки дружніх відносин. Говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.
<span>От і прийшла весна. Дихається легко, свіжий вітер і сонечко знову радують своєю посмішкою. Я їм посміхаюся у відповідь, тому що мені подобається ця пора року. Природа оживає й готується до нових подвигів. Річки наповнюються снігами, що тануть, лісу оживають, прокидаються звірі й птахи вертаються у свої гнізда</span><span>Навесні все стає якимось казковим і незвичайним. Щодня перетворюється в маленьку казку. Я встаю рано ранком і відразу ж іду гуляти на вулицю, тому що весна дарує своє тепло й хоче, щоб воно вселилося в кожну людину. Дорослі не розуміють, чому я радуюся. Я радуюся новому життю</span>
матуся (що зробить?) дасть;
хлопче(що роби?) гляди;
ти (що роби?) не іди;
на вулицю( що робити?) гуляти;
ненароком( що зробиш?) упустиш;
чобітьми ( що зробиш?) стопчеш;
ми (що зробили?) вклали;
влітку й восени (що робили?) не спочили, недоспали;
синку (що роби?) не кривди,не зрони.