Та (означення, займенник) пітьма (підмет, іменник) не (частка) так (обставина, прислівник) уже (обставина, прислівник) мучила (присудок, дієслово) Соломію (додаток, іменник), але (сполучник) холод (підмет, іменник) пройшов (присудок, дієслово) її (додаток, займенник) наскрізь (обставина, прислівник).
Схема: [ ], але [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне з протиставними відношеннями; 1 реч.: просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 реч.: просте, двоскл., пошир., повне, неускл.
Мій тато , задумливо читає книгу.
Холодні осінні (це означення )тумани (це підмет) , клубочуться(присудок) угорі ( доповнення) ,спускають (присудок ) на землю(доповнення) мокрі(означення ) коси(підмет) .
<span><span>Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг –
п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому
маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним,
як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на
плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли
мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала
малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба
синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця
назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже
гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над
дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї
темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила
зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він
меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно.
Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в
кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому
хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка,
хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву
пташинку (За О. Копиленком).</span></span>