<span>Сьогодні Миколка був черговий у нашому класі.</span>
Ответ:1)У моий сімйі ніхто не кидае гроші на вітер .
2)Я знаю свій мікро район як свойі 5 пальців .
3)Вранці Марійка прокинулась із кислим настроем .
4)Дуже багато людей люблять загрібати жар чужими руками ,
5)Я бережу своі книжки як зиницю ока .
6)Деякі хлопці нашого класу люблять бити байдики .
7)Петрика після черговойі двійки хоч до рани прикладай .
8)Як згадаю про контролтну , так мороз позаспиною .
9)Я не люблю коли люди роблять з мухи слона .
10)Сьогоднішня самостійна з математики ,була для мене як сніг на голову
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/8084755#readmore
Объяснение:
В КІНІЦІ ПІВРІЧЧЯ ДІТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЧИТИСЯ ДУЖЧЕ.
Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. У<span>Я підійшов до яблуні, де був прикріплений ще один новий пташиний будиночок. Виявилося, що і він став заселений. От чудеса! Я поспішив з радісною звісткою додому. А в обід ми накрили просто в саду стіл і влаштували маленьке сімейне свято на честь прильоту шпаків. </span>
<span> нашому саду вже давно оселилися шпаки. Шпаківні для цих співучих перелітних птахів робив мій дід, коли сам був не набагато старший мене. Вони потемніли від дощів і часу й постаріли. От і вирішили ми з батьком зробити нові шпаківні. Кілька днів стругали, пиляли, збивали дощечки. Вийшли ладні житла для шпаків. Квапилися закріпити їх на дереві до прильоту птахів. Старі шпаківні зняли й поклали в сараї. Йшли дні, у сусідських шпаківнях уже щосили господарювали пернаті, а наші пустували. "Напевно, ми щось не так зробили", — міркували ми з батьком. Я часто виходив у сад і з надією дивився на шпаківню. Одного разу якийсь шпак присів неподалік від будиночка на гілці. Здається, до нього от-от прилетить подруга, і вони займуть житло, що пустує. Однак шпак посидів і полетів хтозна-куди. "А що коли ми повернемо на місце старі шпаківні?" — звернувся я до тата. Він погодився зі мною. І незабаром у цих шпаківнях закипіло життя: там щосили господарювали шпаки. Нові будиночки теж залитися. Ми вже не чекали, що в них хтось оселиться. Одного разу я випадково кинув погляд на нову шпаківню і зупинився як укопаний: відтіля доносилися голоси шпаків! Вони то вилітали зі свого житла, то поверталися. </span>
<span>Мистецтво — це витвір людського духу, що надихає до творчої праці.
</span><span>Надбання мистецтва в українській культурі вважається одним з найбільш важливих складових України .
</span><span>Мистецтво — це те, що дозволяє людині відриватися від щоденного побуту і відчувати світ духовного та прекрасного.
</span><span>Мистецтвом слова називають творчість письменників.
</span><span>Мистецтво — це не лише картини художників або ювелірні вироби,це також пам’ятки архітектури, що прикрашають наші великі і малі міста</span>