<span>
Без
верби і калини нема України (за твором
М. Вороного "Євшан-зілля")</span><span>
І.
Микола Вороний — творець поетичних
шедеврів. (М. Вороний — неперевершений
майстер слова, автор глибоко патріотичних
творів. "Навіть за умов тотальних
царських заборон і переслідувань
українського слова, — слушно зауважує
Г. Вервес, — Вороний створив... непересічні
речі, які й зараз можемо сміливо віднести
до його кращих надбань".)</span><span>
II.
Святі почуття людини, оспівані у поемі
"Євшан-зілля".</span><span>
1.
Наскрізна ідея твору. (Через увесь твір
проходить ідея любові до рідного народу,
до своєї Батьківщини, до місця, де ти
пустив своє коріння. І горе тій людині,
яка відцуралася свого народу і, потрапивши
у чужу землю, забула рідне слово,
материнську пісню, батьківські заповіти.)</span><span>
2.
Образ ханського сина. (Ні пісня колискова,
ні розповідь про нещасного батька не
розбудили в хлопцеві мрій про вільне
життя. І лише ароматне зілля допомагає
йому згадати рідний степ, милу сторону,
своїх батьків. Він ніби прокидається
від довгого сну, він розуміє:</span><span>
Краще
в ріднім краї милім</span><span>
Полягти
кістьми, сконати,</span><span>
Ніж
в землі чужій, ворожій</span><span>
В
славі й шані пробувати!)</span><span>
III.
Актуальність поеми. (В образі ханського
сина М. Вороний зобразив тих українців,
які забули, "чиїх батьків ми діти",
тих, які мовчать і не мають сили вибороти
крашу долю своїм нащадкам, тих, які
шанують чужі звичаї і занедбали рідний
край. Закінчуючи поему, М. Вороний ставить
риторичне питання:</span><span>
Де
ж того євшану взяти,</span><span>
Того
зілля-привороту,</span><span>
Що
на певний шлях направить, —</span><span>
Шлях
у край свій повороту?!)</span><span>
</span>
здае́тся
здается — слово из 3 слогов: зда-е-тся. Ударение падает на 2-й слог.
Транскрипция слова: [здай’эц:а]
з — [з] — согласный, парный звонкий, парный твёрдый
д — [д] — согласный, парный звонкий, парный твёрдый
а — [а] — гласный, безударный
е — [й’] — согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий
[э] — гласный, ударный
т — [ц:] — согласный, непарный глухой, непарный твёрдый
с — не образует звука в данном слове
я — [а] — гласный, безударный
В слове 7 букв и 7 звуков.
<span> Михайлик — головний герой твору, бідний сільський
хлопчик.</span><span>
<span> Риси характеру:
а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е)
цілеспрямований; є) допитливий. </span>
<span>Прагнення героя:
а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та
написання власних творів. </span>
</span>
Заходять хмари снігові
Й хурделить, дує вітер.
Мороз малює на вікні,
А я чекаю літо.
Останні рядки вірша означають що з давніх часів добрі люди поважалися та цінилися.
добро-добрий,добрі,добріти,доброзичливий, добросердечний,добріє,задобрив.