Как волчонок безобразничать перестал
В одном лесу жил да был волчонок. И был он жуткий хулиган. Никому в лесу покоя от него не было.
В одно прекрасное утро сидел он на пеньке и мастерил новую рогатку. В это время по веткам с рюкзачком скакал бельчонок. Волчонок прицелился и выстрелил из новой рогатки. Хорошо, что промахнулся. Бельчонок убежал, а волчонок отправился по лесу гулять.
Тут услышал он, как по дорожке зайка бежит. Волчонок спрятался за дерево, и как только зайка с ним поравнялся, подставил подножку. Зайка упал и больно ушиб коленку.
— Куда это, косой, ты так спешишь? — спросил его волчонок.
— Я бегу в библиотеку. Там сегодня викторина проходит. Если хочешь, — пойдем вместе!
— Вот еще! Делать мне больше нечего, — ответил волчонок. И зайка побежал один.
Но волчонку было любопытно, чем таким интересным звери занимаются в библиотеке. И он отправился на солнечную поляну, где находилась лесная библиотека. Волчонок заглянул в окно и увидел светлое помещение, в котором было много книг. А посередине комнаты стояли столы, за которыми сидело много зверей. Они что-то увлеченно обсуждали.
Мудрая тетушка Сова заметила подглядывающего волчонка. Она вышла на улицу, и пригласила его войти. Волчонок вначале стеснялся, но потом любопытство победило, и он вошел.
Оказалось, что вопросы викторины не очень сложные, и на некоторые он знает ответы. Волчонок с удовольствием отвечал, и в конце викторины ему даже вручили ручку и блокнот за правильные ответы.
— Я обязательно буду ходить в библиотеку! — пообещал взволнованный волчонок. — Узнаю много нового и интересного.
А тетушка Сова рассказала, что такие викторины у них каждое воскресение проводятся. А еще ты можешь приводить с собой маму, папу, братьев и сестричек, — на заседания клуба «Семь Я» .
— Вот здорово! — воскликнул волчонок. Я непременно буду участвовать в библиотечных мероприятиях. — Я почему раньше хулиганом был? Потому, что мне нечем было заняться. А теперь я нашел много друзей, — оказалось, что в библиотеке весело и интересно.
Например : "Дороженька замуравела" значит,заросла травой,никто по ней не ходит
План:
1)возвращение Лонгрена
2)рождение Ассоль
3)подсмешки над Ассоль
4)Эль предсказал что принц увезёт её
5)слухи о предсказаниях
6)на пельце Ассоль оказывается кольцо. Встреча
7)Ассоль надеется что это был принц
8)сон в котором Ассоль приснился корабль
9)Ассоль никто не верит
10) Асоль остаётся одна
11)Ассоль видит алые паруса
12)Ассоль уплыла вместе с принцем1 год назад
Центральный персонаж трилогии – шестиклассник Серёжа Каховский. Прямолинейность и смелость, искренность, честность и богатое воображение ведут его по жизни. Книга повествует, как в непростых жизненных ситуациях постепенно формируются и развиваются высокие нравственные идеалы мальчика. Этот путь приводит его в фехтовальную школу «Эспада». Серёжа Каховский и есть тот самый мальчик со шпагой.
-----------------
Надеюсь, помог, Удачи!) ✌
О.С. Пушкін біографія скорочено Олександр Сергійович Пушкін народився 26 травня 1799 в Москві. До 12 років Пушкін ніде не навчався, а у віці 12 років надійшов на навчання в Імператорський Царськосельський Ліцей, який вважався вищим Російським навчальним закладом. Пушкін закінчує ліцей в 1817 році, і випускається в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ. У 1820 році він закінчив поему «Руслан і Людмила» — перший великий твір. За епіграми, вольні вірші, що швидко розповсюджувалися по Петербургу, в 1820 році Пушкін був відправлений в південне заслання. За чотири роки він переїжджав у різні міста: Катеринослав, Кишинів, Одесу. Під час цього посилання ним були написані романтичні південні поеми «Кавказький пленник», «Бахчисарайський фонтан», «Брати розбійники», а в 1823 році він почав роботу над романом у віршах «Євгеній Онєгін». У 1824 році Пушкін був відправлений в північне заслання в маєток батьків Михайлівське, де після від’їзду родини жив з нянею. Там він продовжував роботу над «Євгенієм Онєгіним», писав «Бориса Годунова», вірші. 1826-1830 роки. На початку цього періоду Пушкін має аудієнцію з новим царем Миколою I, після якої поетові обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для його творів. Однак через два роки після поеми «Полтава», а також, що стала відомою уряду «Гаврііліади» написаної ще в 1821 році, за Пушкіним встановлюють поліцейський нагляд. У 1830 році Пушкін посватався до Н. Гончарової. Перед одруженням він поїхав до маєтку в Болдіно, де змушений був затриматися через карантин. Цей період у творчості Пушкіна називають Болдинскою осінню, протягом якої він написав велику кількість літературних творів найрізноманітніших жанрів. У 1831 році Олександр Сергійович одружився. Його обраниця — Наталя Гончарова — була відомою красунею, у неї було безліч шанувальників, до яких Пушкін її ревнував. У ці роки він писав твори на історичні теми — «Дубровський», «Капітанська дочка», «Історія Пугачова». 7 січня 1833 Олександр Сергійович Пушкін обирається членом Російської Академії — центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною II в 1783 році. У 1836 засновує літературний журнал «Современник». На жаль, доходи від продажів журналу не покрили навіть витрат на його створення. В листопаді 1836 року з’являється конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета. 27 січня 1837 Пушкін був поранений Дантесом на дуелі і через два дні помер від перитоніту у себе вдома. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.