Це точно не науковий стиль. Я думаю, художній. Адже використані художні образи
«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім — директором видавництва «Молодь».
А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла 1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить природу.
РИДНА МОВА ЦЕ БАТЬКИВЩИНА НАШОГО КРАЮ. ВОНИ СТОЯТЬ В НАС НА ПЕРШОМУ МИСЦИ.МОВА ЦЕ ГОРДИСТЬ НАРОДА. РИДНА МОВА ЦЕ МОВА НАШОЙ МАТУСЬ.МОВА ЦЕ ДУША НАРОДУ.УКРАИНСЬКА МОВА ПЕРЕДАЕТСЯ В ПОКОЛЬНЮ У ПОКОЛЬНЮ. ЩЕ РИДНА МОВА ЦЕ МОВА ЯКОЮ МИ ГОВОРИМО З ДИТИНСТО.МОВА ЦЕ НАЙЦИНИШИЙ СКАРБ У НАШОМУ ЖИТТЬ .КОЛИ ТИ ЗАБУВ РИДНУ МОВУ ,ТО ТИ ВТРАТИВ КОРЬНЬ И ОСНОВУ ТО ТИ ВТРАТИВ СВИЙ НАРОД ЧИ СКАРБ НАЙВАЖЛИВИЩИЙ У НАШОМУ НАРОДЬ.ЛЮДИ БЛАГАЮ НЕ ЗАБУВАИТЕ НАШУ МОВУ ТОМУ ЩО ЦЯ МОВА НАЙЦИНИША РИЧЬ У НАШОМУ ЖИТТЬ! рада что помогла если что пишы с радостю буду помогать пока
Вузький - вужчий, більш вузький, менш вузький, найвужчий, найбільш вузький, найменш вузький.
Важкий - важчий, більш важкий, менш важкий, найважчий, найбільш важкий, найменш важкий.
Поганий - гірший, більш поганий, менш поганий, найгірший, найбільш поганий, найменш поганий.
Малий - менший, більш малий, менш малий, найменший, найбільш малий, найменш малий.
Вивчи це напам'ять!
Я зберегла його на пам'ять.
На сміх підняли ціле місто.
По вашому розрахунку, це мало статися так?
Тобто по-вашому це правильно?
Ця контрольна робота була вкрай тяжкою.
В край рідний вже мене зовуть.
Навіки будем їхній подвиг пам'ятати.
Ця робота зроблена на віки.
Сподіваюся, я тобі допомогла)