<span>Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. </span>
<span>Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. </span>
<span>Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. </span>
<span>А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. </span>
<span>Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу! </span>
М А л' ю э т' с' йа - 9Б 10зв
Написати твір-мініатюру на тему «Що для мене є мова» пропоную так:
Мова – засіб спілкування між людьми. Проте для мене мова є не лише засобом, за допомогою якого я вступаю в контакти з людьми. Адже у мові кожного народу таїться чимало народних секретів. Саме у мові ми можемо знайти відгомони того, чим жили наші предки. Взяти хоча б приказки або багату фразеологію нашої мови. Це – справжнє народне надбання та багатство.
Мова – це те, що народившись, чує маленька дитинка від люблячої матері. Перше лагідне слово, материнська колискова... Тобто це – духовна та моральна скарбничка. Любити та плекати мову – обов’язок кожного. Якби кожен розумів важливість рідного слова, визначив для себе, що є мова та яке її значення у житті, то у нашому суспільстві було б менше мовних питань. То ж давайте вивчати, любити та розповсюджувати рідне слово всіє Україною!
преф. від-, корінь -гад-, суф. -к-, закін. -а.
Тато, можна я пiду на вулицю?
Мамо, мы скоро будемо вечеряти?
Братику, будь на дорозi обачним!
Тiтка Люсi, прийдiть до мене вгостi.
Дiдусю, вiтаю тебе зi святом!
Бабусю, бажаю тобi щастя