Багато яких, наприклад, епітети, метафори, порівняння,гіперболи,тощо.
<span>Якщо це тобы допоможе то ось цитатна характеристика Сави і Михайла </span>
<span>Сава: </span>
<span>Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. </span>
<span>Але він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити! </span>
<span>Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра... </span>
<span>Михайло: </span>
<span>І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. </span>
<span>Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі. </span>
<span>Сава про нього так казав:"Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..".</span>
Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. І це насправді так. Я вірю в справжню дружбу. Друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням оточення наступного ж дня. З другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. Друг допоможе, дасть пораду.Як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. І тоді всі тобі друзі, бо допомагають, діляться совочком чи дають покатати машинку, проїхатись на велосипеді. Але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у Вані найдосконаліша, а у Роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у Каті лялька найдорожча. Саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. І вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «Не грайся з Олею, бо вона…» Це так батьки піклуються про наше майбутнє, допомагають вирішити проблему вибору друга. У школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто допомагає з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.Кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. Та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. Невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.Як же вибрати того єдиного і тільки твого? Думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. Тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що привернеш увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. Їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.Друг може пожертвувати чимось заради друга. З героїв п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» можна брати приклад. Микола віддав усі зароблені гроші Петру, щоб той одружився і був щасливий з Наталкою. Ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.Я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. У нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. Ми весь вільний час проводимо разом. Я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. Дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.