Упр 58
1. Десь на лузі, затопленим водою, кричали журавлі. 2. Клич журавлів чули і біля озера, розташованого за лісом. 3. Ікони, привезенні з Візантії в Київ, можна було розмножити для нових церков.
Упр 59
1. Повітря, настояне на ароматах горобини й мокрого листя, приємно дурманить голову. 2. Біліє розквітла гречка де-не-де, підсинена волошками. 3. Безмежний степ, укритий снігом, спав. 4. Коровай - обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів. 5. Колос, викупаний сонцем, вклоняється мені. 6. Через вікно в очі зазирнув клапоть неба, присипаний срібним теплом. 7. Холодний дощ, перемішаний з мокрим снігом, засупив ясні обрії.
Можливо,сьогодні буде дощ. на щастя,я отримала п'ятірку за домашню роботу.
десь далеко,мабуть,під Черніговом ,глухо гули гармати.
здається,я скинула десять кілограм.
мабуть,мама спекла пиріг на обід.
Передчасний прадід узбережжі заспокоювати відступати
Учена людина може завдячувати всьому своєму розумові, адже він, справді, неоціненний скарб.Освічена, розумна людина здатна робити мудрі висновки, мати свої думки, спостерігати але не керуватися поглядами інших.Неук же, зовсім навпаки.Такі люди навряд чи зможуть чогось самостійно досягти в житті.Вони не покладаються тільки на власний розум, тому завжди і у всьому наслідують інших.Розумні люди випереджають тих, хто не досить розвинений, тобто неуків.А саме такі люди потрібні світові, суспільству.Учені здатні відкривати щось нове, постійно вдосконалювати вже існуюче, вони приносять багато користі не тільки своїми відкриттями але й легкістю у спілкуванні, різносторонністю.Адже всі знають, що з неуками тяжко в житті.Саме так я розумію приказку"Учений іде, а неук - слідом спотикається"
Г Затемнення Місяця - гаряча пора для астрономів, що спостерігають і вивчають характеристики охололого супутника.
Але тут дщо теж мені не подобається: гаряча пора (не укр. фразеологізм), треба уживати займенник ЯКІ замість ЩО (бо астрономи множина). У інших варіантах речень помилки ще виразніші. Тому гадаю, що це все-таки речення Г.